:


                                                                          Шановні співвітчизники!

                                                                               Дорогі українці!

Лише 21 рік тому, після багатогодинних баталій, багато з яких ми сьогодні дуже добре пам’ятаємо, ранком 28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію України – Основний Закон нашої держави, який і досі вважається одним із найдемократичніших у світі.

Але наші предки залишили по собі також один із найдавніших конституційних документів взагалі в історії людства, в історії його політичної думки.

Цей документ з’явився у 1710 році, задовго до подібних актів і мав скорочену назву «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького».

Ще тоді це був суспільний договір, який Пилип Орлик, спадкоємець великого Мазепи, уклав як гетьман Війська Запорозького із козацькою старшиною і запорожцями.

Коли у 1996 році Верховна Рада України схвалила Конституцію незалежної держави, наш Основний Закон, який вважався і вважається зараз одним із найбільш прогресивних, це для нас було і залишається справжнім святом.

І сьогодні ми, українці захищаємо нашу незалежність від російського агресора. Ми захищаємо не лише нашу землю, ми захищаємо не лише нашу територіальну цілісність,  ми захищаємо демократію, захищаємо свободу, захищаємо волю, стверджуємо свій європейський вибір.

І для перемоги в цій боротьбі ми проводимо глибинні реформи. Деякі з цих реформ потребують змін до Основного закону.

Зокрема, минулого року я запропонував Верховній Раді внести зміни до Конституції для забезпечення відновлення правосуддя. Я дуже дякую парламентським колегам за те, що мої пропозиції були підтримані. Я пишаюсь, що європейські стандарти незалежності, неупередженості, правової визначеності, рівності, відкритості були підтримані конституційною більшістю голосів депутатів парламенту.

І зараз реформа, що стартувала зі змін до Конституції рік тому, продовжується.

Днями завершується конкурс до Верховного Суду, який для успішної діяльності потребуватиме не лише того, що ми вже зараз маємо – у відкритому прямому ефірі кандидати здавали іспити на професійність, складали електронні декларації, проходили випробування на детекторі брехні. Дуже важливу роль відігравала і Громадська рада доброчесності. І сьогодні цей конкурс знаходиться на завершальному етапі. Але він потребує нових процесуальних норм і правил. І я дуже сподіваюсь, що найближчим часом Верховна Рада прийме у другому читанні відповідні законопроекти і ми будемо мати повне перезавантаження Верховного Суду України, який забезпечить незалежність, неупередженість права.

Старт роботи найвищого суду у системі судоустрою є нашим головним пріоритетом на наступні тижні і місяці. Чому це так важливо? Бо резонансні справи, рішучі кроки по боротьбі із корупцією, які зараз демонструє Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро нагадають всім нам про такий анахронізм як депутатська недоторканість.

Відповідний мій законопроект змін до Конституції готовий. Вимагає він політичної волі від народних депутатів – раз і назавжди урівняти себе в правах з громадянами України. Так само, як ми зняли недоторканість з суддів. Ще раз наголошую, що я сподіваюсь, що народні обранці у недалекому майбутньому ухвалять відповідні рішення. Адже серед них, напевно, немає жодного, хто б не обіцяв скасування цієї недоторканності у своїх виборчих програмах.

Сьогодні, в день Конституції України, біля пам’ятника великому українцю гетьману Пилипу Орлику – ми згадуємо, що українській конституційній думці понад 300 років. Українці крізь віки пронесли розуміння важливості рівних прав, демократичного ладу і відповідальної влади. Саме таку державу ми творимо зараз.

Ми повертаємось, нарешті, до європейського дому через завершення процедури ратифікації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, через те, що 11 червня Україна, нарешті, отримала безвіз не просто як право безвізових подорожей до Європейського Союзу, а як остаточне «Прощавай!» російській імперії. І ми возз’єднуємося із сім’єю, частиною якої були століттями.

Я сповнений гордості за нашу країну. Я вірю в її історичне майбутнє.

Слава Україні!