:

До уваги платників! Залишилось менше двох місяців, щоб отримати податкову знижку за 2016 рік!

Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо.

Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Декларацію з прибутку можна подати через “Електронний кабінет” після фінзвітності

Пологівська ОДПІ інформує платників, що декларація з податку на прибуток подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, (далі – Декларація) для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал - можна подати через «Електронний кабінет платника».

Відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків - форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ст. 48 Кодексу), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2017 року – 09.11.2017.

Набрав чинності Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій

Наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2017 №811 затверджено Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій (далі - Наказ №811). Наказ опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 03.11.2017 №86 та з дати опублікування – 03 листопада 2017 року набрав чинності.

Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій, розроблений відповідно до підпункту 192.1.5 пункту 192.1 статті 192 розділу I та пункту 52.6 статті 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України, визначає процедуру надання Міністерством фінансів України (далі – Мінфін України) узагальнюючих податкових консультацій.

Зокрема, Порядком визначено, що узагальнюючі податкові консультації надаються:

за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків;

у разі наявності обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Узагальнюючі податкові консультації затверджуються наказом Міністерства фінансів України та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мінфіну України протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

Узагальнюючі податкові консультації не є нормативно-правовими актами.

Термін сплати податку на нерухоме майно завершується

Нагадуємо платникам податків, що термін сплати податку на нерухоме майно по повідомленнях, отриманих власниками нерухомості протягом серпня-вересня для більшості платників завершується 30 листопада 2017 року.

Якщо громадянин не погоджується із зазначеною в повідомленні про сплату цього податку сумою, він може її узгодити у територіальному органі ДФС за місцем проживання, надавши копії документів на нерухоме майно. На підставі проведеної звірки контролюючий орган, у разі виявлення підстав, скасує попереднє та сформує нове податкове повідомлення-рішення.

Рекомендуємо власникам об’єктів нерухомого майна – житлових будинків площею понад 120 кв.м., квартир площею понад 60 кв.м., або об’єктів нежитлової нерухомості, які на сьогодні не отримали повідомлення про сплату податку також звернутися до територіального органу ДФС.

Несплата чи несвоєчасна сплата отриманих повідомлень рішень є підставою для нарахування штрафних санкцій. Але цього можна уникнути своєчасно виконавши чи узгодивши свої податкові зобов’язання.

Які податки можна проігнорувати «спрощенцю» четвертої групи

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи - платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

- податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

При ввезенні товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента при нарахуванні (виплаті, наданні) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Товарний чек та його обов’язкові реквізити

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

Водночас п. 15 ст. 3 Закону №265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом №265, є правомірним.

Разом з тим, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п. 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Проте, виходячи зі змісту Закону України «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом №265 терміна «розрахункові документи», до яких, зокрема, відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.10).

Нюанси: яка адреса є місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи?

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755) зазначено, що інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору.

Органи ДФС використовують інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи з ЄДР. Згідно з ст. 9 Закону № 755 в ЄДР також міститься інформація щодо місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем). Статтею 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1382) встановлено, місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (абзац перший ст. 6 Закону № 1382). Реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац одинадцятий ст. 3 Закону № 1382).

Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, – паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев’ятий ст. 3 Закону № 1382).

Податок на нерухомість: хто є платником у разі перебування об’єктів нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб

Пунктом 10.3 ст.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненням (далі – ПКУ) передбачено, що питання встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок)) вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПКУ).

Підпунктом 266.1.2 п.266.1 ст.266 ПКУ визначено, що в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, платником податку є:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб – кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі – одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі – кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Згідно із п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПКУ податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI зі змінами та доповненнями.

Водночас слід нагадати, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Умови реєстрації договорів про спільну діяльність у фіскальному органі

Договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - відповідального за утримання й унесення податків до бюджету під час виконання договору.

Підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію його платником ПДВ.

Для взяття на облік уповноважена особа подає до фіскального органу за своїм основним місцем обліку одночасно з реєстраційною заявою платника ПДВ заяву за формою № 1-ОПП і копію договору (контракту) про спільну діяльність.

Тобто договори про спільну діяльність між юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями обліковуються в фіскальних органах за умови, якщо на такі договори поширюються особливості податкового обліку й оподаткування діяльності за такими договорами, визначені Податковим кодексом, і уповноважена особа за такими договорами зареєстрована платником ПДВ.

Зазначена норма визначена п. 64.6 ст. 64; п. 3.5 і 4.6 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.11 № 1588 та роз’яснена в ІПК від 04.10.17 № 2129/Б/99-99-08-02-01-14/ІПК.

До уваги платників податків!

7 грудня 2017 року офіційне видання ДФС України "Вісник. Право знати все про податки і збори" проводить у м. Київ Національний агрофорум для платників податків на тему: "Податки. Фінанси. Право".

У програмі заходу заплановані виступи керівництва Департаментів Державної фіскальної служби України, Міністерства аграрної політики і продовольства, Міністерства юстиції, ключових експертів консалтингових та юридичних компаній.

У фокусі форуму:

– Трансфертне ціноутворення в агробізнесі — звітність, документація, аналіз помилок, судова практика;

– Реєстрація податкових накладних: критерії ризиковості та процедура зупинення;

– Правові інструменти урегулювання податкових спорів;

– Залучення фінансування: аграрні розписки, торгове фінансування, кредити, лізинг;

– Реструктуризація кредитів — переговори, можливості, правові механізми;

– Державна компенсація за придбання вітчизняної с/г техніки та обладнання: як отримати;

– Умови отримання та порядок розрахунку бюджетних дотацій;

– Митна вартість — визначення без претензій;

– Мінімізація ризиків при експортних контрактах;

– Міжнародне податкове структурування;

– Альтернативні механізми землекористування;

– Уникнення "подвійної" реєстрації прав оренди — як протидіяти рейдерству;

– Переоцінка біологічних активів, нормативна оцінка сільгоспземель;

– Практика вирішення земельних спорів.

Для реєстрації на участь у форумі необхідно заповнити заявку на сайті: www.visnyk.ua/forum або за телефонами: (061) 239-75-11, (067) 389-38-26, електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.