:
До уваги платників єдиного внеску!
19 липня 2018 року - останній день сплати єдиного внеску підприємцями та членами фермерських господарств
З 1 січня 2018 року фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які проводять незалежну професійну діяльність, а також фермерські господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок щокварталу.
Такі платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Отже, 19 липня 2018 року - останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, у т. ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств за IІ квартал 2018 року.
Зазначена норма передбачена абз. третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
 
Відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Як платнику ПДВ подати скаргу на таке рішення?
Платник ПДВ у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.
До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.
Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.
Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення  таких комісій, за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.
За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу.
Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підприємство-платник єдиного податку перевищив граничний обсяг 5 млн. грн. Які наслідки?
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, а також зобов’язані  перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.
Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників  3-ї групи встановлюється у розмірі:
- 3% доходу – у разі сплати ПДВ;
- 5% доходу –  у разі  включення ПДВ до складу єдиного податку.
Отже, до суми перевищення граничного обсягу застосовуються ставки 6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (5 млн. грн.), – необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
У разі якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, - з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.
Зазначена норма передбачена абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293; п 3) п.п. 298.2.3 ст. 298; пп. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
 
Як підприємцю на загальній системі оподаткування вести Книгу обліку доходів і витрат? Практичні поради.
Об’єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Книга обліку доходів і витрат повинна бути зареєстрована після дати державної реєстрації підприємця,  до початку здійснення діяльності.
Отже підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючі записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Підприємець заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою не передбачена.
 Книга ведеться наступним чином:
- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності  із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
- у графі 3 вказується сума повернутих коштів за товари (роботи та послуги) або повернутої передплати;
- графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом (графа 2) та сумою повернутих коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);
- у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, зокрема, платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції, фіскальні чеки, акти закупки, акти виконаних робіт, наданих послуг та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати;
 - у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня.
Якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов’язані з його отриманням понесені у наступному, то за підсумком дня по факту отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнюється графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» та графа 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)».
У графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці, протягом якого отримано дохід, але, якщо дохід у звітному місяці не отримувався, то графа 7 «Сума витрат на оплату праці найманих осіб» Книги не заповнюється.
У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів, тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5.
Також, у графі 8 підприємець на загальній системі оподаткування відображає суми сплаченого за себе єдиного внеску.
Сплачені суми платежів за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів, також відображаються у графі 8.
У графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу (різниця між  доходом за звітний період (графа 4) та понесеними витратами від провадження господарської діяльності (графи 6, 7, 8)).
Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.
Підприємці, які зареєстровані платниками ПДВ у Книзі, суми доходів і витрат відображають без ПДВ.
У разі нереєстрації (неведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи- підприємця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177; п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу та «Порядком ведення Книги фізичними особами- підприємцями на загальній системі оподаткування», затвердженим наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.
 
Граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день. Коли зареєструвати таку податкову накладну?
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
-  для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.
Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість  реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00.
Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу та п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.
 
Діяльність підприємця не внесена в Реєстр платників єдиного податку. Наслідки за її здійснення.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.
До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Підприємець-платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку,  зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.
У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб.
Зазначена норма передбачена п.177.6 ст.177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу.
 
Покинули спрощену систему оподаткування. Дізнайтесь, коли можна знову сплачувати єдиний податок
Перехід на спрощену систему суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може здійснити один раз протягом календарного року.
Отже, якщо суб’єкт господарювання в поточному році вже перебуває на спрощеній системі, після переходу за власною ініціативою, наприклад, з 01.07.2018 року на загальну систему оподаткування, він не має права повернутись у цьому ж році на спрощену систему, оскільки вже скористався своїм правом на її застосування.
Разом з цим, суб’єкт господарювання  може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2019 року, за умови відповідності вимогам, встановленим п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу.
Зазначена норма передбачена пп. 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу.
 
Для подання запиту на отримання публічної інформації затверджено нову форму
26 червня 2018 набрав чинності  наказ МФУ від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби».
Наказом № 468 удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби.
Зокрема, передбачено можливість обрання способу отримання інформації на запит щодо отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».
Крім того, визначено порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи Державної фіскальної служби.
Орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.
Наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС направляється запит на отримання публічної інформації: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.
Разом з тим, дія наказу № 468 не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно
 
На період проведення операції Об’єднаних сил  продовжено дію пільг з оподаткування ПДВ та військового збору
04 липня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» від 19.06.2018  № 2463-VIII.
Законом № 2463 продовжено дії пільг з оподаткування ПДВ  на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), а також належне проведення відповідної операції.
Так,  внесені зміни до п. 32 підрозд. 2 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме:
- абзац перший після слів "на період проведення антитерористичної операції" доповнено словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)";
- абзац другий після слів "що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону" доповнено словами "та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)";
 - в абзацах третьому і четвертому слова "що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції" замінено словами "що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)".
Законом № 2463 також продовжено дію пільги зі сплати військового збору у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, а також належне проведення відповідної операції.
Так, абз. другий п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, після слів "на період проведення антитерористичної операції" доповнено словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)" та доповнити словами "та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)".
Положення Закону щодо внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються до податкових періодів починаючи з 1 травня 2018 року.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований у виданні «Голос України»  03.07.2018 № 118).
 
До уваги фермерських господарств! Особливості сплати єдиного внеску з 2018 року
З 01 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина перша ст. 10 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Органи доходів і зборів в односторонньому порядку, станом на 31.12.2017, мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори, з обов’язковим повідомленням таких осіб про підстави дострокового розірвання такого Договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують єдиний внесок, відповідно до укладеного Договору, у розмірі 22% є грудень 2017 року, граничний термін сплати – до 22.01.2018.
З 01 січня 2018 року членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску (п. 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Члени фермерського господарства з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску.
Ця норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами або звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст.1 Закону України від 19.06.2003  № 973 «Про фермерське господарство»).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї, інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).
Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором  (частина 1 та 2 Закону № 973) 
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю.
Отже голова та інші члени фермерського господарства підлягають страхуванню на підставі п. 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (за винятком, коли голова або інший член фермерського господарства належить до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах).
У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
У разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, необхідно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно  від фінансового стану платника, а за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність, а саме:
- за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно несплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої ст.25 Закону № 2464);
- на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1% суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo  (частина десята та тринадцята ст. 25 Закoну № 2464).
Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 26.06.2018 № 19425/7/99-99-13-02-01-17.
 
Що необхідно знати фізичним особам про проведення готівкових розрахунків
Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
- із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 тис. грн. уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50 тис. грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
- між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 тис. грн. уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 тис. грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Тобто обмеження готівкових розрахунків за участі фізичних осіб розповсюджується на фізичних осіб, які сплачують грошові кошти на користь суб’єктів господарювання і на фізичних осіб, які отримують кошти.
Ці правила діють і для розрахунків готівкою між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню.
Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів:
- тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).
Така дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).
Відповідальність для фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено.
Зазначена норма передбачена п. 7 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.
 
Плануєте щорічну відпустку? Дізнайтесь як сплачувати єдиний податок та ЄСВ в цей період
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подавати до фіскального органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.
Платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.
ЄСВ за себе платник єдиного податку (якщо він - не пенсіонер або не інвалід) сплачує за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку.
Тобто, на період щорічної відпустки підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати ЄСВ, а також податків (крім єдиного) і зборів, платником яких він є.
Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
 
Нове у веденні касових операцій.
Який порядок оприбуткування готівки
Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Зокрема, внесено зміни до порядку оприбуткування готівки.
Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткування готівки – це проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:
- підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
-  здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
- обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
Установа/підприємство зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку).
Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства.
Підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або розрахунковій книжці.
Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Зазначена норма передбачена п.п 18 п. 3 розд. I; п. 11-13 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017  № 148.
 
Фізична особа продає нерухоме майно. Хто нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб і подає податкову звітність?
Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.
Особи, які  мають статус податкових агентів, зобов'язані:
- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
- подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку а також суми утриманого з них податку (за формою № 1 ДФ), до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.
Отже, якщо стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна є суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), то такий суб’єкт повинен виконати всі функції податкового агента, а саме, нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб і військовий збір та надавати податковий розрахунок за формою №1- ДФ.
Відображення нотаріусами інформації про проведені операції з продажу об’єктів нерухомості проводиться у випадку, коли сторонами відповідного договору є фізичні особи.
Зазначений порядок визначений п. 172.4, п. 172.7 ст. 172; п. 176.2 ст. 176  Податкового кодексу.
 
За яких умов фізичні особи - власники легкових автомобілів сплачують транспортний податок?
Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
У 2018 році, під оподаткування транспортним податком потрапляють легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн.
Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку та торгівлі станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерством економічного розвитку та торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування фізичних осіб здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Платник транспортного податку – власник  легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.
 
Коли для реєстрації податкової накладної в ЄРПН таблиця платника податку враховується автоматично?
Для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
Зверніть увагу, що таблиця в обов’язковому порядку подається із поясненням, в якому зазначається види діяльності, а також продукція, яку використовують та виготовляють при здійсненні такої діяльності, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.
Також доцільно надати копії документів, що підтверджують діяльність платника ПДВ.
При цьому, таблиця враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо вона подається:
- платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, внесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України",
- та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16).
В зазначених платників повинні перебувати у власності та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року).
Також вказані платники повинні мати коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12).
Наступна категорія платників, у яких таблиця враховується автоматично, - це платники ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку №117, мають такі розміри: D > 0,02, P < P м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
Тобто, це платники ПДВ, які одночасно відповідають трьом критеріям: - мають податкове навантаження понад 2%; - податкові зобов’язання з ПДВ поточного місяця не перевищують на 40% максимальне податкове зобов’язання з ПДВ за останні 12 календарних місяців; - обсяг постачання зазначених у таблиці товарів (послуг) із зареєстрованих ПН/ РК, складених за останні 12 календарних місяців, становить понад 25% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців.
Зверніть увагу, якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., то в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.
Тобто, для платників, які вже подавали таблицю даних платника податку і яку ДФС було враховано з 01.07.2017 р., в подальшому реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування з операцій, зазначених у цій таблиці, не підлягає зупиненню.
Зазначений порядок передбачений "Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
 
Штрафи за порушення правил застосування РРО
Якщо при проведенні фіскальною службою перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлено:
-  проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
- невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, а в разі використання юридичною особою РК - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, то, якщо протягом календарного року порушення вчинене вперше, -  застосовується штраф у розмірі 1 гривня.
За кожне наступне вчинене порушення застосовується штраф у розмірі 100 % вартості проданих з зазначеними порушеннями, товарів (послуг).
Зазначена норма передбачена п. 17 Закону України від 06.07.1999  № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
 
Платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу. Які податкові наслідки?
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці.
При цьому, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду. 
Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.
 
Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Алгоритм дій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН фіскальний орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК / зазначаються:
- номер та дата складання  ПН / РК;
- порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН /РК, реєстрація яких зупинена;
- критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН.
Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про їх реєстрацію в Реєстрі.
Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Зверніть увагу, що письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
Можна подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів і реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, відповідне рішення приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії ДФС.
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
 
Реєстрація податкової накладної зупинена до 01.12.2017 року. Який порядок її реєстрації в ЄРПН з 2018 року?
Платники ПДВ, у яких до 01 грудня 2017 року зупинено реєстрацію ПН/РК, та які станом на 01.12.2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК або відмову в такій реєстрації.
Тобто, до ПН/РК, стосовно яких станом на 01.12.2017 не подано документів на розблокування (такі ПН/РК не потрапили під автоматичне розблокування за п. 57 1 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу) платники ПДВ можуть подати на розгляд комісії документи протягом 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов'язань, зафіксованих у цих ПН/РК.
Зазначений порядок передбачений п. 2 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
 
ГУ ДФС у Запорізькій області інформує
 
Юліана Козаченко: "Доходи місцевих бюджетів Запорізької області зросли майже на 18 відсотків"
Місцеві бюджети Запорізького регіону у першому півріччі отримали 3 мільярди 743 мільйони гривень податкових надходжень (без даних Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, яка підкреслила, що порівняно з аналогічним періодом минулого року доходи місцевих скарбниць зросли майже на 18 відсотків. Додатковий ресурс склав 562 мільйони гривень.
Близько 63 відсотків від загальної суми сформував податок на доходи фізичних осіб. Усього за шість місяців сплачено 2 мільярди 342 мільйони, що на 454 мільйони або на 24 відсотки більше, ніж у січні-червні 2017 року.
Від представників малого і середнього бізнесу, які застосовують спрощену систему оподаткування, надійшло більш ніж 519 мільйонів гривень єдиного податку. Це на 25 відсотків або на 103 мільйони більше показників попереднього року.
Понад 482 мільйони забезпечили запорізькі землекористувачі, зокрема, 426 мільйонів гривень плати за землю перерахували юридичні особи, 55,5 мільйона – фізичні.
Від роздрібної торгівлі підакцизними товарами скарбниці отримали 95 мільйонів гривень акцизного податку, за використання природних ресурсів забезпечено 86,5 мільйона гривень рентної плати, що на 12 мільйонів перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
На реалізацію екологічних програм підприємства спрямували 79,2 мільйона гривень екологічного податку, що на 15 мільйонів або на 24 відсотки більше, ніж торік.
 
Юліана Козаченко: "З доходів запорізьких платників місцеві бюджети отримали понад 2,3 мільярда гривень"
За перше півріччя до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 2 мільярди 342 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Коментуючи надходження, вона відзначила зростання платежів порівняно з минулим роком на 24 відсотки або на 454 мільйони.
Лише у червні запорізькі платники забезпечили 453 мільйони, що на 78,5 мільйона більше, ніж у червні 2017 року.
Як підкреслила керівник фіскальної служби регіону, з початку року податок на доходи фізичних осіб сформував майже 63 відсотки загальної суми надходжень до місцевих скарбниць, збільшивши показник минулого року на три відсотки.
Серед найбільших платників податку – підприємства енергетики, добування залізних руд, залізничного транспорту, охорони громадського порядку, безпеки та освіти.
У територіальному розрізі суб'єкти господарювання-юридичні та фізичні особи м. Запоріжжя поповнили бюджет на 1 мільярд 139 мільйонів, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували 271 мільйон, м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів – 243 мільйони, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 175 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 124 мільйони, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 111 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 106 мільйонів.
 
Юліана Козаченко: "У результаті заходів "Врожай-2018" до бюджетів та соціальних фондів додатково нараховано 2,7 мільйона гривень"
З початку року в Запорізькому регіоні тривають заходи "Врожай-2018", спрямовані на детінізацію агросектора, земельних і трудових відносин.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, одним із основних завдань спільної роботи органів державної влади є сприяння підвищенню заробітної плати працевлаштованим особам та легалізація найманої праці.
У першому півріччі особлива увага фахівців фіскальної служби була приділена 952 суб'єктам господарської діяльності, дві третини з яких – підприємства-юридичні особи. У результаті проведеної роботи працедавці добровільно оформили 1569 осіб, а сума легалізованих доходів перевищила 6,5 мільйона гривень, тобто в середньому на одного працівника – 4,1 тисячі гривень. Завдяки цьому до бюджетів та соціальних фондів було додатково нараховано 2,7 мільйона гривень.
Крім того, майже 2,5 тисячам найманим працівникам сільського господарства збільшено розмір заробітної плати, за рахунок чого скарбниці отримають близько одного мільйона гривень податків і зборів.
Також проведено 29 перевірок фінансово-господарської діяльності сільгоспвиробників з питань дотримання податкового законодавства під час виплати доходів громадянам. За виявлені порушення донараховано податкових зобов'язань у загальній сумі 1,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.
 
Податок на елітні авто додав місцевим бюджетам 4,4 мільйона
Власники елітних легкових автомобілів Запорізького регіону сплатили у першому півріччі 4,4 мільйона гривень транспортного податку.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, рівень сплати минулого року перевищено на 2,3 мільйона гривень. Юридичні особи спрямували 2,3 мільйона, фізичні особи поповнили місцеві скарбниці більш ніж на два мільйони гривень.
Як свідчить статистика, найбільші надходження забезпечили власники дорогих автівок м. Запоріжжя – понад 1,9 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 555 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів – 475, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – понад 320 тисяч.
Нагадаємо, транспортний податок сплачують власники легкових авто віком до п'яти років і середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної зарплати. Ставка податку – 25 тисяч гривень на рік.
Юридичні особи перераховують податок щоквартально авансовими внесками. Останній день сплати податку для фізичних осіб – 29 серпня (не пізніше 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення).
 
Олексій Мужев: "Запорізькі митники викрили порушення митних правил майже на 87 мільйонів"
Співробітники Запорізької митниці з початку року виявили митних порушень на загальну суму 86,8 мільйона гривень, що на 73,5 мільйона більше, ніж торік.
Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, усього у першому півріччі за результатами аналітично-пошукових заходів встановлено 240 фактів недотримання митного законодавства.
Фахівці митних органів розглянули 135 справ про порушення митних правил, стосовно громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності накладені штрафи на суму майже 8 мільйонів.
Судові органи винесли постанови у 47 справах, згідно з якими конфісковано предметів правопорушень загальною вартістю 716 тисяч, а також донараховано штрафних санкцій на 531 тисячу.
 
Ділки-будівельники відшкодували державі 2,7 млн грн несплачених податків
У липні поточного року слідчі податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області під процесуальним керівництвом прокуратури області направили до суду кримінальне провадження за підозрою керівника одного із будівельних підприємств області щодо несплати 2,7 млн грн податків.
Встановлено, що протягом 2013-2014 років службові особи вказаного підприємства здійснювали будівельно-монтажні роботи на території обласного центру, проте від сплати податків ухилялися. Для проведення своїх оборудок вони документально відображали безтоварні операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності.
Наразі завдяки вжитим заходам завдані державі збитки відшкодовано у повному обсязі. У зв’язку з цим, суд буде розглядати питання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
 
Юліана Козаченко: "Запорізькі платники спрямували до бюджету майже чверть мільярда гривень військового збору"
Платники податків Запорізького регіону забезпечили за шість місяців поточного року майже 249,9 мільйона гривень військового збору (без показників великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).
Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з минулим роком надходження зросли на 56 мільйонів гривень або на 29 відсотків. Керівник фіскальної служби області зазначила, що відрахування військового збору щомісяця становили 41,6 мільйона проти 32,3 мільйона у першому півріччі 2017 року.
Найбільші суми надійшли від платників м. Запоріжжя – майже 133 мільйона, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 29 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів – 23,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 17,8 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – близько 12 мільйонів, а також Пологівського, Більмацького та Розівського районів – понад 10 мільйонів.
 
У Запоріжжі виявлено склад алкоголю відомих марок із сумнівними акцизними марками
Співробітники податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом прокуратури області виявили склад алкоголю та вилучили крупну партію товарів.
У рамках операції "Акциз-2018" та розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 199 КК України оперативники встановили, що у складському приміщенні обласного центру, які використовуються одним із місцевих підприємств, зберігаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку сумнівного походження.
За результатами проведеного обшуку вилучено та передано на відповідальне зберігання 2476,5 дал алкогольних напоїв, розлитих у пляшки з етикетками відомих торгових марок горілки, а також у паки типу beg-in-box. Загальна вартість вилученої продукції склала 5,2 мільйона гривень.
На даний час зразки лікеро-горілчаних виробів відібрані для проведення експертного дослідження.
 
За ухилення від сплати податків на Запоріжжі розпочато понад 60 кримінальних проваджень
Співробітники податкової міліції у поточному році викрили низку економічних злочинів, за якими розпочато 61 кримінальне провадження. Більша половина з них належить до категорії тяжких, у тому числі 24 – за фактами ухилення від сплати податків і зборів в особливо великих розмірах.
На даний час до суду направлено 15 кримінальних проваджень із обвинувальним актом.
За закінченими справами порушники відшкодували до бюджету майже 11 мільйонів завданих збитків. До судових органів передані відповідні матеріали для звільнення від кримінальної відповідальності.
Також податкові міліціонери ліквідували два "конвертаційні центри" міжрегіонального характеру, у яких загальний обсяг проконвертованих злочинними групами коштів склала близько 310 мільйонів гривень, а сума збитків перевищила 51 мільйон. У ході відпрацювання контрагентів та фіктивних суб'єктів господарювання стягнуто понад 12,6 мільйона.
Крім того, викрито два факти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. На даний час закінчено одне досудове розслідування, матеріали у відношенні фігуранта з обвинувальним актом направлені до суду, на майно підозрюваного накладено арешт на загальну суму 3,8 мільйона.
За фактами незаконного відшкодування податку на додану вартість співробітники оперативних підрозділів виявили два злочини за ст. 191 КК України. Сума ПДВ, яка перебуває під кримінальним провадженням, становить 1,2 мільйона.
 
Митники передали Запорізькому обласному краєзнавчому музею раритетний патефон
Запорізька митниця ДФС передала до обласного краєзнавчого музею патефон ПТ-3, виготовлений на початку ХХ століття. Раритетний музичний програвач у минулому році громадянин Туреччини намагався незаконно вивезти за межі України. Митники попередили його спробу у міжнародному аеропорту м. Запоріжжя.
Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, вилучений патефон обмежений до переміщення через митний кордон України відповідно до ст. 373 Митного кодексу України, Закону України від 21 вересня 1999 року № 1068 «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Інструкції про порядок оформлення права на вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258.
Рішенням Ленінського районного суду патефон був конфіскований в дохід держави. На підставі рішення Експертно-фондової ради з питань безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей визначено його місце постійного зберігання – Запорізький обласний краєзнавчий музей.
Тож незабаром запоріжці та гості міста зможуть познайомитися ще з одним цікавим експонатом обласного краєзнавчого музею.