Пологівська

Пологівська ОДПІ звертає увагу платників ПДВ, що за повідомленням прес-служби ДФС України, у зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками ПДВ, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками ПДВ одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339075.html

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що 01.06.2018 набула чинності  постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54).

Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).

 Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання  до 30 червня 2018 року (включно):

 1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

 2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.

 Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання,  встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій.

Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн фізичних осіб з суб’єктами господарювання.

Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Постанову № 54 розміщено на головній сторінці офіційного  інтернет-представництва Національного банку України у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:  https://bank.gov.ua/document/download?docId=70786541

 

Пологівська ОДПІ роз’яснює.

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа,

Відповідно до п.п. 266.4.3 Податкового кодексу України пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

Пологівська  ОДПІ повідомляє.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником ПДВ.

Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

 

Пологівська ОДПІ  інформує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України платник єдиного податку може безоплатно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.

Запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку подається в довільній формі, на підставі якого видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Слід зазначити, що меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

-  регіон в якому знаходиться орган ДФС;

- орган ДФС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Зберегти проект листа можна натиснувши кнопку «Зберегти чернетку», підписати та надіслати до органу ДФС – натиснувши кнопку «Підписати і надіслати».

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Відповіді на запити та квитанції щодо обробки заяв і запитів платник може переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Крім того, в меню «Заяви, запити для отримання інформації» платник також має можливість створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, фізична особа - підприємець – платник єдиного податку через меню «Листування з ДФС» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету має право завантажити лист до органу ДФС, зокрема запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку у довільній формі, підписати електронним цифровим підписом та надіслати.

 

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435, страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п. 1 розділу V Порядку № 435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).

У графі 3а "Сума нарахованого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Оскільки зазначений коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.

Зазначена норма передбачена п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, п.п. 3.2, п.п. 3.3 розд. ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

 

Громадяни, які у 2017 році отримували оподатковувані податком на доходи фізичних осіб доходи, зокрема, спадщину чи подарунок, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб; доходи від неподаткових агентів, зокрема, від надання в оренду житла, іноземний дохід, чи отримували дохід від надання послуг з ремонту житла, від організації і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності та інші повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2018 року.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом визначених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Зазначена норма передбачена п. 126.1 ст. 126, п.п. 129.1.3 ст. 129, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України.

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку третьої групи – календарний квартал.

Отже, для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).

У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, передбаченими для платників єдиного податку, за умови не перевищення граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі - платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Отже, фізичні особи у 2018 році сплачують податок на нерухоме майно за базовий податковий (звітний) період - 2017 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

У 2018 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 3200 грн., встановленої на 2017 рік.

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

- для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

- для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.

Разом з тим, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Пільги з податку у вигляді неоподатковуваних квадратних метрів (60, 120 та 180) для фізичних осіб не застосовуються:

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо його/їх загальна площа перевищує 300 кв. метрів (для квартири, квартир), 600 кв. метрів (для будинку, будинків), 900 кв. метрів (для різних типів житлових об’єктів);

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

 

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі, якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Страховик – резидент, що нараховує (виплачує) страхові виплати, виконує функції податкового агента в частині повідомлення органа ДФС у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «151».

У разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений.

Якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджений, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми страхової виплати за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена пп. 165.1.27 «в» ст. 165 Податкового кодексу України.

 

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування.

З 03.12.2017 (набрання чинності Закону України від 09.11.17 №2198-VIII) суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування.

До набрання чинності Законом №2198-VIII зазначений термін становив 365 календарних днів.

Отже, з 03.12.2017 суми ПДВ, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з їх дати складення.

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

 

МФУ наказом від 29.03.2018 № 393 затвердив зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Наказ МФУ від 29.03.2018 № 393 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

Наказ № 393 опубліковано в «Офіційному віснику України» 29.05.2018 № 41 (дата набрання чинності - 08.06.2018).

Так, наказом №393 визначено форму заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (N 12-ЄСВ).

Установлено, що якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік".

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою N 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою N 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

- для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

- для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.

Разом з тим, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то фіскальним органом обчислюється сума податку та надсилається податкове повідомлення-рішення.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2018 року.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

 Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

 

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України.

Зазначена норма поширюються на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або із знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка, яка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім'ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім'ї.

В податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) відображається за ознакою доходу "156".

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового  кодексу України.

 

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються, зокрема, в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Відповідно до ст. 21 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, встановлено постановою КМУ від 23.05.01 №559.

Отже, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - працівника витрати роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд такого працівника у разі дотримання зазначених вимог.

Зазначений дохід відображається податковим агентом (роботодавцем) у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу "143".

Якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд фізичних осіб (працівників), які не зазначені у Переліку №559, то вартість такого огляду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18%) та військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

 Зазначена норма передбачена  пп. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.

 

ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Фіскальна служба за п'ять місяців поточного року видала запорізьким платникам майже                              27 тисяч ключів електронного цифрового підпису. Усього з початку року послугами центрів видачі ЕЦП скористалися 9,2 тисячі юридичних та фізичних осіб.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у травні фахівці пунктів реєстрації надали послуги понад 1,1 тисячі відвідувачам, їм видано майже 3,2 тисячі електронних ключів.

Керівник фіскальної служби регіону підкреслила, що електронний цифровий підпис, отриманий у відділеннях Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС, може застосовуватись для звітування та листування з контролюючими органами, користування численними державними електронними сервісами тощо.

У Запорізькій області представники бізнесу, громадськість та держслужбовці мають можливість безкоштовно та швидко отримати посилені сертифікати ЕЦП за наступними адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а, 1-й пов., тел.: (061) 219-06-27, м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, тел.: (06153) 38663, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103, тел.: (0619) 422920.

Сайт Акредитованого центру сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://acskidd.gov.ua.

За п'ять місяців поточного року з доходів працюючих громадян до соцфондів сплачено понад 2,7 мільярда гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Керівник фіскальної служби області зазначила, що надходження майже на 600 мільйонів перевищили минулорічні.

Серед бюджетоутворюючих підприємств регіону – виробники електроенергії, кольорових металів, відомства державного управління, сфери охорони громадського порядку та безпеки.

Усього, за даними звітності, роботодавці Запорізької області використовують працю майже 377 тисяч громадян, на доходи яких нараховують ЄСВ. Більшість із них працюють у суб'єктів господарювання-юридичних осіб – майже 92 відсотки, понад 8 відсотків – у фізосіб-підприємців.

Нагадаємо, у 2018 році для підприємців та членів фермерських господарств мінімальний страховий внесок складає 819,06 гривні на місяць. Звільняються від сплати ЄСВ фізичні особи-підприємці та члени фермерських господарств, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Базова ставка ЄСВ на доходи найманих працівників встановлена на рівні 22 відсотки.

 

За січень-травень 2018 року від платників податків Запорізької області до державного бюджету надійшло понад 2 мільярда 757 мільйонів гривень (без врахування показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з минулим роком сплачена сума зросла майже на 660 мільйонів або на 31 відсоток.

У розрізі податкових платежів питому вагу доходів державної казни займає податок на додану вартість – з початку року суб'єкти господарювання спрямували 1 мільярд 260 мільйонів ПДВ, що на 383 мільйони або на 44 відсотки більше, ніж торік

Від податку на доходи фізичних осіб бюджет отримав 630 мільйонів, що перевищує рівень минулого року на 125 мільйонів або на 25 відсотків.

 Підприємства регіону за п'ять місяців перерахували 391 мільйон гривень податку на прибуток, це на 80 мільйонів або на 26 відсотків більше надходжень січня-травня 2017 року.

Також значні відрахування забезпечені від військового збору – майже 201 мільйон та рентної плати за використання природних ресурсів – 145 мільйонів гривень.

 

З початку року запорізькі платники податків спрямували до місцевих бюджетів 3 мільярди 143 мільйони гривень (без врахування даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Коментуючи надходження, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко повідомила, що доходи скарбниць громад порівняно з минулорічними зросли на 485 мільйонів або на 18 відсотків.

Найбільші надходження до бюджетів забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб, яка за п'ять місяців склала майже 1,9 мільярда гривень, що на 376 мільйонів або на 25 відсотків більше, ніж торік.

Представники малого і середнього підприємництва перерахували понад 482 мільйони гривень єдиного податку, що на 99 мільйонів або на 26 відсотків перевищує показники січня-травня 2017 року.

Оподаткування земель поповнило бюджети на 401 мільйон, землекористувачі та власники ділянок збільшили відрахування відносно минулого року на 1,7 мільйона.

Від роздрібної реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів казна отримала 81 мільйон гривень акцизного податку. Надходження від рентних платежів за користування природними ресурсами зросли порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 12 мільйонів і склали 86,5 мільйона.

 

Керівництво та фахівці фіскальної служби Запорізької області взяли участь у І Спартакіаді працівників ДФС України, яка днями проходила в Одесі.

Південна Пальміра зібрала на свято спорту податківців з усіх регіонів. Програма чотириденних змагань включала шість видів спорту. Команда Запорізької області випробувала свої сили у міні-футболі, пляжному волейболі, настільному тенісі, гирьовому спорті, стрільбі та боулінгу.

За результатами напружених спортивних протистоянь перше місце у загальному заліку виборола команда фіскальної служби у Одеській області, на другому – збірна Вінницької області, третє місце посіла команда працівників  фіскальної служби зі Львівської області.