Пологівська

Пологівська ОДПІ інформує, що з метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у святкові та вихідні дні червня працюватимуть за наступним режимом:

23 червня 2018 року – центри обслуговування платників будуть працювати за режимом роботи відповідних ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області при яких вони створені;

27 червня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;

30 червня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.;

24, 28, 29 червня 2018 року –  вихідні дні.

Пологівська ОДПІ нагадує, що розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники ЄСВ, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі                     22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Слід зауважити, що згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка                   8,41 відсотка визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю. Тобто, вказаний розмір ЄСВ не розповсюджується для застосування роботодавцями – фізичними осібами – підприємцями (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

Отже, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ.

 

Пологівська ОДПІ  звертає увагу платників, що відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу
3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України від 29.11.2017 № 150, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці.

Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.    

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України                         від 06.06.2018 № 459 (далі – Постанова №459), яка набрала чинності 13.06.2018, внесено зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).

Постановою № 459 Порядок приведено у відповідність до вимог Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Змінами передбачено, зокрема, передання повноважень щодо компенсування роботодавцям за рахунок коштів Державного бюджету України фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нове робоче місце особи від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Постанову № 459 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.06.2018 № 110.

 

Пологівська ОДПІ інформує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями).

Витрати на відрядження, зокрема вартість проїзду, компенсаційні виплати, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці (п. 3.15 розділу 3 Інструкції зі статистики  заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстатом України від 13.01.2004 № 5).

Крім того, згідно з п. 6 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2013 № 1170, зазначені вище витрати на відрядження (вартість проїзду) належать до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.

Враховуючи вищевикладене, суми компенсації вартості проїзду в громадському транспорті, виплачені найманому працівникові при виконанні службових обов’язків, не є базою нарахування ЄСВ.

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підпунктом 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що однією із підстав застосування платником податку податкової знижки є сплата коштів за навчання.

Алгоритм визначення суми податкової знижки при цьому наступний:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення; 

- база оподаткування зменшується на суму витрат, зазначених у п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

- розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку, від бази оподаткування, зменшеної на суму витрат у вигляді коштів, сплачених платником податку за здобуття середньої професійної або вищої освіти;

- здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то сума перевищення підлягає поверненню платнику податку.

Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації в паспорті) до кінця поточного року.

 

Фахівці Пологівської ОДПІ  акцентують увагу платників на тому, що відповідно до            п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб - підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

При цьому в рядку 27 Декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Сума пені, нарахована платником податку самостійно, вказується у рядку 28 Декларації відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

 

Пологівська ОДПІ нагадує,  що відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

 

Платники єдиного податку 1 і 2 груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 ПКУ).

Окрім того, ФОПи-єдинники, сплачують ЄСВ за себе незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про ЄСВ, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звільнення від сплати ЄСВ на період відпустки чинним законодавством не передбачено.

Тобто, ФОП-єдинник 1 і 2 груп може не сплачувати єдиний податок у період відпустки,якщо про це своєчасно повідомити Податкову, однак сплатити ЄСВ за звітний період доведеться, навіть якщо у звітному місяці не було доходу.

 

Нагадуємо, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у порядку, визначеному п.п. 266.7.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної згідно з п.п. 266.4.1 ПКУта відповідної  ставки податку.

Ставка податку встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Для фізичних осіб – власників об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), обчислена сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що Державна фіскальна служба запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) в органах ДФС.

Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Також запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу:

посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи,

пенсійне посвідчення (за віком),

посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років),

посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»,

посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 — 3 категорія).

 

У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

 

Пологівська ОДПІ  нагадує, що відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру

 

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення за формою № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна — орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 — 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588.

Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується), присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання — орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за формою № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан — «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) — «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування у повідомленні за формою № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

 

Полтавська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку (далі – податок) щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Водночас особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, юридичним особам  – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю.

 

За втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати передбачена виплата компенсації працівникам.

Компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців (ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»)

Компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (18%).

Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності з п.п. 1.6.2  «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу, ст. 34 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці».

 

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації.

При цьому, благодійна організація повинна мати відповідні підтвердні документі, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу  в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи.

Зазначений порядок застосовується до сум допомоги для оплати вартості таких послуг як в Україні, так і за кордоном.

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1. 3 ст. 57 Податкового кодексу), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку на прибуток, чи у вигляді застосування ставки податку на прибуток (норма діє з 01.01.2018).

Отже з 01.01.2018 року для платників єдиного податку (третьої та четвертої групи) відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів.

Тобто, платники єдиного податку (третьої та четвертої групи) не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті з 01.01.2018 дивідендів, в тому числі за результатами фінансово-господарської діяльності за періоди до 01.01.2018 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 57.1 прим. 1. 2 ст. 57 Податкового кодексу.

 

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Отже підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючи записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підприємець на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою не передбачена.

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

У графі 8 Книги підприємцями відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5.

Якщо підприємець не отримував протягом робочого дня дохід від підприємницької діяльності, але при цьому поніс інші витрати (крім витрат зазначених у гр.6 та 7) безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, він має право зазначити такі витрати у гр.5 та гр.8 Книги.

Підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу.

 

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. грн.

Тобто підприємець-платник єдиного податку 2-ї групи може надавати послуги виключно населенню та платникам єдиного податку.

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, податок на нерухомість нараховується фіскальним органом за об’єкти нерухомості лише фізичним особам-власникам такої нерухомості.

Фізичній особі, яка використовує нерухомість на підставі договору оренди, укладеного з іншою фізичною особою – власником,  податок не нараховується.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.3.2, п.п. 266.3.3 ст. 266 Податкового кодексу.

 

При отриманні майна в безоплатне користування у платника єдиного податку виникає дохід

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ст. 827 Цивільного кодексу України).

З метою оподаткування для платника податку – користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг.

Доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення.

Отже, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.

Зазначена норма передбачена п. 292.1 та п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу.

 

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Зазначені платники зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).

Отже, підприємства та організації, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які сплачують ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі).

Зазначена норма передбачена абз. другим п. 1 частини 1 ст. 4, абз. перший частини 8,  абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку негрошових способів розрахунків, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Зазначена норма передбачена  п.п. 298.2.1 - п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу.

 

Протягом двох робочих днів після отримання відповідних документів фіскальний орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операцій, якщо:

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

- РРО вже зареєстрований;

- РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

- центр сервісного обслуговування не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;

- документи подано не в повному обсязі;

- в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

- відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО;

- суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Зазначена норма передбачена п. 8 та п. 9 глави 2 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016  № 547.

 

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує

 

За п'ять місяців до місцевих бюджетів Запорізького регіону сплачено майже 3,4 мільйона гривень транспортного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у порівнянні з минулим роком надходження зросли на 1,4 мільйона або на 69 відсотків.

Із загальної суми понад 2,2 мільйона надійшло від автовласників-юридичних осіб, 1,1 мільйона – від фізосіб.

Зокрема, міський бюджет м. Запоріжжя отримав 1,4 мільйона, до місцевих скарбниць Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів сплачено близько 400 тисяч, м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів – 344 тисячі, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 270 тисяч, бердянські та приморські платники забезпечили 263 тисячі тощо.

Нагадаємо, транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня. Ставка транспортного податку – 25 тисяч гривень на рік.

Фізичні особи повинні перерахувати податок не пізніше 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, юридичні особи – щоквартально авансовими внесками до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.

 

У січні-травні поточного року підприємства регіону спрямували до бюджетів 448 мільйонів гривень (без показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

Вона зазначила, що порівняно з минулим роком рівень сплати податку збільшився на 25 відсотків або на 91,4 мільйона. Із загальної суми до державного бюджету надійшло 391 мільйон, до місцевих скарбниць – 57,3 мільйона, що відповідно, на 79,6 та 11,7 мільйона більше, ніж торік.

57 відсотків із загальних надходжень забезпечили суб'єкти господарювання обласного центру – 253,5 мільйона, платники податку на прибуток Мелітопольщини та Приазов'я спрямували 58,3 мільйона, Бердянщини та Приморська – 41,5 мільйона.

Керівник фіскальної служби області підкреслила, що серед найбільших платників податку – підприємства з обробки металу, виробники чавуну, сталі та феросплавів, неорганічних хімічних речовин, продуктів харчування, а також підприємства добувної промисловості, роздрібної торгівлі та інші.

 

 

За п'ять місяців 2018 року працівники управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС Запорізької області провели у територіальних органах фіскальної служби 58 службових перевірок. За їхніми результатами встановлено 44 факти порушень. 26 матеріалів направлено до правоохоронних органів для прийняття рішень відповідно до законодавства.

Запорізькі правоохоронці у ході досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами управління внутрішньої безпеки, чотирьом службовим особам повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 КК України. На даний час два обвинувальні висновки направлено на судовий розгляд.

Крім того, співробітники УВБ склали два адміністративні протоколи, пов'язаних з корупцією. За результатами судового розгляду одну особу визнано винною та накладено адміністративний штраф.

Керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області направлено 28 подань для вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку співробітників, сімох з яких вже притягнуто до дисциплінарної відповідальності та двадцятьом винесено офіційні застереження про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними.

Також з початку року серед кандидатів на посади до фіскальної служби області проведено 86 перевірок. Після виявлення обставин, що перешкоджають призначенню, вісьмом претендентам відмовлено в погодженні.

З метою профілактики корупції у трудових колективах проведено 427 заходів, зокрема, лекції та бесіди.

 

 

За п'ять місяців 2018 року платники екологічного податку забезпечили до бюджетів 142,8 мільйона гривень (без врахування даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року надходження зросли більш ніж на 27 мільйонів або на 23 відсотки.

Із загальної суми місцеві скарбниці регіону отримали 78,5 мільйона, до державного бюджету надійшло 64,3 мільйона.

Станом на перше червня у територіальних органах ГУ ДФС у Запорізькій області зареєстровано 2,4 тисячі платників "екоподатку".

Найбільша частина перерахованого платежу припадає на підприємства міста  Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – майже 120 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 9,3 мільйона, підприємства обласного центру спрямували близько 8 мільйонів.

Нагадаємо, екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення та утворення радіоактивних відходів.