Пологівська

З початку року до Пологівської податкової інспекції громадяни подали 7661 декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік. Мешканці Пологівського, Оріхівського, Гуляйпільського, Більмацького та Розівського районів задекларували понад 120 мільйонів гривень доходів. Про це повідомила начальник Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Алла Горбатюк.

Оподаткування доходів громадян дозволить поповнити місцеві бюджети більш ніж на 11,8 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та направити до держбюджету 1,5 мільйона гривень військового збору.

Найбільша кількість декларацій надійшла від громадян, які отримували прибутки від продажу сільськогосподарської продукції – понад 7,4 тисячі. Спадкоємці подали 125 декларацій, доходи у понад мільйон гривень задекларував один громадянин на загальну суму майже 32 мільйони.

Правом на отримання податкової знижки скористалося 83 особи. За результатами розрахунків сума до повернення склала 131 тисячу гривень.

Алла Горбатюк акцентувала увагу на тому, що надходження податку на доходи фізичних осіб є базовими для місцевих бюджетів, і висловила подяку всім громадянам, які вчасно і чесно виконали свій конституційний обов'язок.

Вона також нагадала, що реалізувати своє право на податкову знижку можна до кінця 2018 року, а суми податкових зобов'язань необхідно сплатити до 1 серпня.

 

Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.

Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.

Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.

Пологівська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Пологівська ОДПІ нагадує, що відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016   № 13 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018  № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів» (далі – Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій   (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити, зокрема, порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити щоденне друкування на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002  № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» зі змінами при формуванні Z-звіту виконуються наступні операції:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Отже, друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та нормами чинного законодавства не передбачено оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за       № 1562/20300, зі змінами з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна, у тому числі його частини, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розділу VIII Порядку № 1588.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, який прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003           № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.

Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Відповідно до п. 3 частини десятої ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, зокрема:

транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні;

товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214.04).

 

Пологівська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності      (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Пологівська ОДПІ нагадує, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО:

- 0 %;

- 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ);

- 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації.

 

 Відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги обліку доходів та витрат, що ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.

Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень (ст. 121 ПКУ).

 

Відповідно до п. 40 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148) касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з п. 18 розділу II Положення №148, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в п. 31 розділу III Положення №148.

Пунктом 31 розділу III Положення №148 визначено, що касир зобов’язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями:

1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»;

2) скласти реєстр депонованих сум;

3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»;

4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

 

Пологівська ОДПІ нагадує, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця, при цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса, в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.

 

Пологівська ОДПІ нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.

 

Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Разом з тим ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень;

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;

- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, п. 1 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 № 133.

 

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У цій квитанції зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови КМУ №117.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕДДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці.

Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку, то платник має право подати до ДФС таблицю без зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, якщо таблиця врахована ДФС з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Після прийняття рішення про неврахування таблиці, платник податку має право надіслати нову таблицю з правильними даними.

Зазначена норма визначена п. 12, п. 13, п. 29, п. 30, п. 38 Постанови КМУ від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

 

Установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом зазначених строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.

Зазначена норма передбачена п. 18 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12. 2017 № 148.

 

Дія договору про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, або за наявності однієї з таких підстав:

- отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

- наявність у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв’язку зі смертю.

Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою згідно з додатком 3 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами №557, подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку №557) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника.

Зазначена норма передбачена пунктами 14 - 16 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557.

 

Перші підсумки розширення співпраці контролюючих органів та бізнесу були розглянуті за участю керівництва обласної влади, фіскальної служби та запорізьких підприємств-експортерів. Захід відбувся за участю голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, начальника Запорізької митниці ДФС Олексія Мужева, заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Анни Пужай-Череди.

Як відзначив очільник облдержадміністрації, останнім часом покращилася ситуація із розмитненням товарів і сировини на Запорізькій митниці, до митного обслуговування на території області повернулися великі та середні підприємства. Костянтин Бриль наголосив, що для максимально ефективної роботи з наповнення бюджетів за рахунок митних платежів необхідно залучити невеликі запорізькі підприємства, які все ще розмитнюються на території інших областей.

У свою чергу, керівник митниці підкреслив, що одним з ключових завдань митних органів є усунення бюрократичної тяганини і штучних затримок під час митного оформлення та двосторонній діалог із суб'єктами господарювання.

– Сьогодні Запорізька митниця створює достатні умови для комфортного ведення зовнішньоекономічної діяльності. Порівняно з минулим роком товарообіг збільшився на 27 відсотків і склав майже 1,2 мільярда доларів. А за рахунок залучення до митного оформлення запорізьких експортерів, які раніше здійснювали митні процедури на інших митницях, надходження до бюджету зросли на 655 мільйонів гривень. Розпочали обслуговуватися у Запорізькій митниці 64 суб'єкти господарювання, додатково залучено понад 38 мільйонів митних платежів, – підкреслив Олексій Мужев.

Крім того, за результатами першого півріччя у рамках митного експерименту планується перерахувати близько 300 мільйонів гривень на ремонт запорізьких доріг, що сприятиме розвитку інфраструктури регіону.

За січень-квітень 2018 року підприємства Запорізької області сплатили до бюджетів майже 94 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води. Рівень надходжень порівняно з минулорічним зріс на 45,7 мільйона.

Згідно з бюджетним розподілом до державного бюджету надійшло 51,6 мільйона, до місцевих скарбниць – 42,2 мільйона.

Найбільші відрахування забезпечили платники м. Енергодар – близько 72 мільйонів та м. Запоріжжя – понад 10 мільйонів.

Усього в регіоні зареєстровано майже 3,3 тисячі суб'єктів господарювання – платників ренти за спецвикористання води.

Нагадаємо, відповідно до змін у законодавстві з початку 2018 року платниками рентної плати за спеціальне використання води є тільки первинні водокористувачі, тобто підприємства, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України).

Також з початку року до бюджетів усіх рівнів спрямовано 63 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, у тому числі до державного бюджету – 46 мільйонів, до місцевих – 17 мільйонів.

У Запорізькій області 622 підприємства здійснюють видобуток корисних копалин. При цьому значні надходження зафіксовані від платників Василівського та Михайлівського районів – 50,3 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 3,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,3 мільйона.

 

Протидія незаконній торгівлі у Запоріжжі та функціонування оновленої системи електронного адміністрування ПДВ стали предметом обговорення представників обласної влади, громадських організацій та бізнесу під час засідання координаційної ради з питань розвитку підприємництва. У зустрічі взяли участь голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Антоніна Вагилевич, керівники інших державних органів та підприємці.

Одне з нагальних питань, що хвилює і бізнесменів, і контролюючі органи, ‒ незаконна підприємницька діяльність, яка шкодить розвитку легального сектору економіки та зменшує бюджетні надходження. Учасники обговорення прискіпливо розглянули порядок взаємодії фіскальної служби та правоохоронних органів під час проведення перевірочних заходів, зокрема, торгових об'єктів, що реалізують підакцизну продукцію.

Окрему увагу члени координаційної ради приділили функціонуванню оновленої Системи моніторингу податкових накладних. Результати проведеного аналізу дозволили зробити висновок про позитивні зміни у роботі СМКОР. Насамперед, це суттєве зменшення кількості заблокованих податкових накладних, і як наслідок – безперешкодне формування податкового кредиту, можливість подальшої співпраці з контрагентами, своєчасне відшкодування ПДВ та ефективна протидія ухиленню від сплати податку.

 

За фактами можливих порушень з боку посадовців фіскальної служби регіону співробітники управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області упродовж січня-квітня 2018 року провели 37 службових перевірок. У 31 випадку інформація підтвердилась, 16 матеріалів направлено до правоохоронних органів.

За результатами досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за матеріалами управління внутрішньої безпеки, правоохоронці Запорізької області трьом особам повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 368 КК України. Два обвинувальні висновки направлено на судовий розгляд.

Крім того, серед кандидатів на посади до фіскальної служби області проведено 81 перевірку для виявлення обставин, що можуть перешкоджати їх призначенню. У результаті сімом особам було відмовлено.

Також для запобігання проявів корупції та інших правопорушень у трудових колективах проведено понад 370 профілактичних заходів.

Нагадаємо, інформацію про ознаки вчинення працівниками ДФС корупційних порушень можна повідомляти на сервіс "Пульс" за номером: 0 800 501-007 (напрямок "4").