Пологівська

Міністерством фінансів України наказом від 16.01.2018 року № 7 затверджено зміни до «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130.

Так, змінами передбачено:

- якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому цим Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

Отже, рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ приймається лише після закінчення встановленого строку (10 робочих днів) у разі якщо новоутвореною юридичною особою не було подано заяви для реєстрації (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата завершення перетворення) або перереєстрації (у випадку коли датою її державної реєстрації є дата державної реєстрації платником ПДВ юридичної особи, припиненої в результаті перетворення) платником ПДВ.

- розширено перелік посадових осіб контролюючого органу, яким надається право підписувати (затверджувати) рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ, і відповідно, підписувати рішення про скасування цих рішень.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» 16.03.2018 № 21).

Затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

Постановою Кабінету Міністрів України  від 28.02.2018 №139 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2017 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 %, у тому числі дочірніх підприємств, у розмірі 75 %.

Для ПрАТ "Укргідроенерго" та ПАТ "Державний ощадний банк України" затверджено базовий норматив у розмірі 30 %.

Суб'єкти управління корпоративними правами держави у разі невиплати до 1 липня 2018 р. суб'єктом господарювання дивідендів до державного бюджету за результатами його фінансово-господарської діяльності у 2017 році мають вжити заходів до розірвання контракту з керівником такого суб'єкта господарювання.

Постанова КМУ від 28.02.2018 №139 набрала чинності 14.03.2018 року (опублікована в «Урядовому кур’єрі» №49 від 14.03.2018 р.).

22 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Так,  Постановою № 117 затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постанова № 117 забезпечує функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, та запроваджує публічний реєстр податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Платники податків можуть в он-лайн режимі знайти інформацію щодо стану розгляду та статусу таких накладних.

Крім того, запроваджуються показники позитивної податкової історії.

Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України.

Для розгляду пояснень та документів платників податку передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні.

Рішення комісій регіонального та центрального рівнів набувають чинності після реєстрації їх в електронному реєстрі зупинених податкових накладних.

У рішенні про відмову в реєстрації зазначається чітка вмотивована підстава відмови. У випадку ненадання та/або надання документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується.

На період тестування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (протягом місяця з дня набрання чинності Постанови №117), рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації  набирають чинності з дня їх прийняття.

Порядок подання таблиці даних платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної

Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46). Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року.

Платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови №117.

Таблиця даних платника податку подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими може подаватися таблиця , розміщуватимуться на офіційному веб-сайті ДФС.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка розглядається комісіями регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

При цьому, Таблиця даних платника податку враховується ДФС в автоматичному режимі, якщо така таблиця подається:

- платниками ПДВ - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.16 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Кодексу (в редакції, що діяла на 31.12.16) та в яких перебувають у власності (право власності / користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у ній зазначаються коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- платниками ПДВ, у яких значення показників D і P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < P _м х 1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25% загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Якщо таблиця даних платника податку була врахована в автоматичному режимі на вищезазначених підставах, після прийняття комісією регіонального рівня рішення про неврахування цієї таблиці така таблиця в подальшому підлягає розгляду протягом п'яти робочих днів після дня її отримання.

Якщо таблиця даних платника податку врахована ДФС з 1 липня 2017 р., в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

Тобто, для платників, які вже подавали таблицю даних платника податку і яку ДФС було враховано з 01.07.2017, в подальшому реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування з операцій, зазначених у цій таблиці, не підлягає зупиненню.

Листом Регуляторно-правового Департаменту ДФС України від 19.02.2018 року № 358/99-99-01-01-18 надано роз’яснення стосовно видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону від 19.12.1195 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якими пиво віднесено до алкогольних напоїв.

Згідно зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 року №984 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000р. №1336», пункт перший викладено в новій редакції.

Відповідно до нової редакції пункту першого здійснення торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок без застосування реєстраторів розрахункових операцій, не передбачено.

 

Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки відчужений, право на податкову знижку в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, відсутнє

З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих  фізичними особами у 2017 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст.175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання.

При цьому, якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Зазначена норма передбачена п.175.1, п.175.4 ст.175 Податкового кодексу.

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.    

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі.

У графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування,  відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів.

Кредиторська заборгованість - це заборгованість платника податку перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).

Отже, якщо кредитором списується заборгованість підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу такого підприємця та оподатковується на загальних підставах за ставкою 18%.

Зазначена норма передбачена п.14.1.95. ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та п.п. 6.2 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.13 № 481.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.п. 6.9 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481,

У графі 9 «Сума чистого оподаткованого доходу» Книги обліку доходів та витрат зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності.

Тобто, при розрахунку чистого доходу підприємець на загальній системі оподаткування відображає витрати, фактично понесені і пов’язані з отриманням доходу поточного року.

При цьому, витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, але оплата яких відбувається у наступному, будуть враховані при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у тому звітному періоді, коли їх фактично поніс платник податку.

Зазначена норма передбачена  п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та п.п. 6.9 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.13 № 481.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування включаються, зокрема,  витрати на відрядження найманих працівників.

При цьому, перелік не містить витрат, які понесені підприємцем у зв’язку з особистим відрядженням.

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні.

Зазначена норма передбачена п. 177.2 та 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг, повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.

Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн., то така особа повинна подати фіскального органу за своїм місцезнаходженням Заяву 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Разом з тим, особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно з п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Враховуючи вищевикладене, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.

Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

• батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
• спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
• державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п.179.6 ст.179 ПКУ).

Пологівська ОДПІ доводить до відома платників, що згідно із ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове/ податкові  повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), обчисленого відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухомість –  фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №294-III зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.99.2 cт.99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу

Отже, обов’язок щодо сплати за неповнолітню особу податку на нерухомість виконують батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники).

 

Пологівська ОДПІ нагадує, що порядок застосування податкової знижки визначений ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки з метою зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного року фактично здійснені ним витрати. Перелік витрат, за якими застосовується податкова знижка, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Для реалізації права на податкову знижку платнику ПДФО необхідно заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – Деклараця) по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку відображається платником податків у розділі V Декларації.

У рядку 13 Декларації вказуються позначкою «Х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до ст.166 ПКУ.

 

Пологівська ОДПІ нагадує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням такої особи, останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення такої реєстрації.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.294.6 ст.294 ПКУ). Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Тобто, фізичні особи, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку – ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Пологівська ОДПІ доводить до відома платників, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п.13.5 ст.13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Пологівська ОДПІ нагадує, що для якісного обслуговування платників податків на веб-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) розміщено ряд електронних сервісів. Користуючись якими, платники зможуть заощадити власний час та кошти.

Сервіс «Електронний кабінет» надає можливість ознайомитися з новинами, податковим календарем, інформацією з реєстрів, контактами та адресами ЦОП, скачати бланки податкової звітності.

Електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» допоможе розібратися у податковому законодавстві, дозволить здійснювати пошук інформації по певному податку. Крім того, сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» допоможе  перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.

Сервіс «Інформація з реєстрів» – містить дані про взяття на облік платників, реєстр страхувальників, дані реєстру платників ПДВ, реєстр платників єдиного податку, інформація про РРО, інформація про книги ОРО, дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами, систему обліку публічної інформації, довідки про відсутність заборгованості, реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, реєстр неприбуткових установ та організацій.

Також можна скористатись такими сервісами як: «Митна статистика», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця», «Дані Реєстрів волонтерів АТО», «Декларування громадян».

На сайті також розміщується законодавство, рішення місцевих рад, бюджетні рахунки та багато іншої корисної інформації.

Разом з тим нагадуємо, що одним із ключових завдань органів ДФС – є запобігання проявам корупції, а запорука успіху у боротьбі з корупцією – прозорість та відкритість. З метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень діє антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» який працює у вигляді прямої, цілодобової телефонної лінії за номером                 (044) 284-00-07.

Пологівська ОДПІ нагадує, що кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триватиме до 2 травня 2018 року. Фізичні особи зобов'язані подати не пізніше 2 травняпоточного року податкову декларацію про отримані доходи у 2017 році.

Звертаємо увагу, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні - доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи:

-  від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір, тощо;

- від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто 9600 грн. за 2017 рік (3200 грн. х 12 міс. х 25% = 9600 грн.);

- інвестиційного доходу;- іноземного доходу;- в інших, передбачених ПКУ випадках.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб за вибором платника:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника податків на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

 

Пологівська ОДПІ нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками:

(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

(6) - для залишення повідомлення  працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС

 

 

Пологівська ОДПІ звертає увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Пологівська ОДПІ нагадує, що громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від спадкодавців, що не зазначені у п.п.174.2.1 п.174.1 ст.174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані сплатити з вказаної суми спадщини (дарунка) ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Отже, громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати ПДФО і військовий збір до 1 серпня 2018 року.

 

Пологівська ОДПІ повідомляє, що з 16 березня 2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Відзначимо, що зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України.

Змінами, зокрема, передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення. 

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).

До складу витрат включаються тільки витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.

Зазначена норма передбачена п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

 

 

Пологівська ОДПІ інформує, що ДФС України листом від 26.03.2018 №8773/7/99-99-15-02-02-17 «Про надання роз’яснення» (далі – лист ДФС №8773) щодо нарахування та сплати платниками єдиного податку авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів повідомила наступне.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.297.4 ст.297 ПКУ дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ.

Відповідно до п.п.57.11.1 п.57.11 ст.57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ.

Згідно з п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З урахуванням внесених Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змін, які набули чинності з 01.01.2018, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою не покладається на платників єдиного податку.

Отже, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів.

Таким чином, під час виплати дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки, платники єдиного податку у 2018 році не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток.

Якщо рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам буде прийнято платником єдиного податку – емітентом корпоративних прав у 2017 році, але виплата таких дивідендів до 01.01.2018 не відбулася, то у разі виплати таких дивідендів у 2018 році платник єдиного податку – емітент корпоративних прав авансовий внесок із податку на прибуток не сплачує.

Лист ДФС №8773 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72871.html

 

Державна фіскальна служба України, керуючись листом Міністерства юстиції України від 27.02.2018 № 7519/3914-26-18/8.4.3 щодо присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості, повідомляє.

Змінами, внесеними до абзацу третього пункту 34 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, а для релігійних організацій - вимогам абзацу другого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до Нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр). За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Керуючись вимогами Кодексу (у редакції з 01.01.2018), основною умовою для внесення релігійних організацій, які перебувають у Старому Реєстрі, до Нового Реєстру є відповідність вимозі щодо утворення та реєстрації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього.

Згідно зі статтею 13 Закону №987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

 Детальніше з даним роз`ясненням можна ознайомитись в листі ДФС України від 21.03.2018 року №8196/7/99-99-12-03-06-17.

 

У Пологівській ОДПІ нагадують, що відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст. 165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств. 

Єдиний внесок сплачується ФОП за місяць, в якому відбулася його реєстрація в повному обсязі, незалежно від отриманого доходу. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), зобов’язана особисто або через представника подати до контролюючого органу  за місцем реєстрації облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Для заповнення Облікової картки № 1ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу.  Облікова картка № 1ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII Положення № 822).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії. 

Для платників податків Державною фіскальною службою України запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.

30.03.2018 Державною фіскальною службою України підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.

Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами Електронного кабінету:

фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;

платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.

Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронна сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

У Пологівській ОДПІ нагадують, що подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

За перший квартал 2018 року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшов 1 мільярд 863 мільйони гривень податків і зборів (без показників великих платників податків, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 314,5 мільйона або на 20 відсотків.

Керівник фіскальної служби регіону підкреслила, що 59 відсотків доходів місцевих бюджетів забезпечено від сплати податку на доходи фізичних осіб – 1 мільярд 102 мільйони. Це майже на 232 мільйони або на 27 відсотків більше, ніж торік.

Понад 287 мільйонів гривень єдиного податку перерахували підприємці до бюджетів, що перевищує минулорічні дані на 61,2 мільйона або на 27 відсотків. 179 мільйонів або 62 відсотки від загальної суми спрямували суб'єкти підприємництва-фізичні особи. Близько 109 мільйонів надійшло від юридичних осіб, у тому числі від представників агросектору.

Від оподаткування земель скарбниці отримали 239 мільйонів, що на 4,3 мільйона більше, ніж за три місяці минулого року.

Крім того, значні надходження від акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції – 55,7 мільйона, від рентної плати за використання природних ресурсів – 59 мільйонів, а також від податку на прибуток підприємств – 44 мільйони та екологічного податку – 39 мільйонів.

З початку кампанії "Декларування – 2018" у Запорізькій області подано більше 20 тисяч декларацій про майновий стан та доходи за 2017 рік. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, запоріжці задекларували 543 мільйони гривень доходів.

На сьогодні до бюджетів сплачено 12,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,9 мільйона військового збору, що на 6,2 мільйона більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Більшість мешканців області декларували отриманий дохід від реалізації вирощеної на власних земельних ділянках сільськогосподарської продукції (14,3 тисячі декларацій). Також найчастіше запоріжці звітували про отриману спадщину (951) та прибутки від здачі в найм нерухомого майна (704).

Юліана Козаченко нагадала, що до закінчення кампанії декларування залишилося менше місяця та закликала громадян не зволікати і задекларувати доходи, не чекаючи 2 травня. Це можна зробити в один із трьох способів: особисто або уповноваженою особою у Центрах обслуговування платників податкових інспекцій (за місцем реєстрації), направити поштою або за допомогою електронного цифрового підпису в Електронному кабінеті (https://cabinet.sfs.gov.uа).

 

За перший квартал поточного року працівники Запорізької митниці ДФС викрили 99 адміністративних правопорушень на суму 10 мільйонів гривень. Це на 6 фактів та на 200 тисяч гривень більше, ніж минулого року.

За фактами недотримання митних правил стосовно громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності заведені справи. На даний час митними органами розглянуто 74 матеріали, на правопорушників накладені штрафи на суму 5,8 мільйона, що на 1,1 мільйона більше, ніж за І квартал 2017 року.

Також за цей період судовими органами винесено 13 рішень про порушення митних правил та конфіскацію предметів правопорушень загальною вартістю майже 524 тисячі, що на 429 тисяч перевищує дані минулого року. Крім того, накладені штрафи на суму 363 тисячі гривень, це на 311 тисяч більше, ніж торік.

Як відзначають фахівці митниці, протидія порушенням є одним із пріоритетів роботи та закликають суб'єктів ЗЕД і громадян дотримуватися чинного законодавства.

З метою виявлення потенційних порушень з боку службових осіб фіскальної служби Запорізької області у першому кварталі поточного року співробітники управління внутрішньої безпеки провели 29 службових перевірок. За їхніми результатами було підтверджено 24 факти.

Матеріали десяти перевірок направлено до правоохоронних органів. На даний час правоохоронці Запорізької області повідомили про підозру трьом особам у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 368 КК України. Після розслідування кримінального провадження на розгляд суду направлено один обвинувальний висновок.

Також за січень-березень проведено 48 перевірок кандидатів на посади до територіальних органів ДФС у Запорізькій області для виявлення обставин, що можуть перешкоджати їх призначенню. Відмовлено в погодженні одній особі.

Для запобігання вчинення корупційних діянь та інших правопорушень у трудових колективах територіальних органів ДФС організовано понад 80 бесід та лекцій на антикорупційну тематику.