День пам’яті жертв голодомору
Народ мій є!
Народ мій завжди буде!
(Василь Симоненко)
Виповнився 81 рік однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу – голодомору 1932-33 років, який поглинув мільйони людських життів. На протязі 20 –го сторіччя Україна пережила три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роки, але другий був найбільш масовим та жорстоким. За різними оцінками істориків голод почався ще в 1931 році і його жертвами стали від 7 до 10 мільйонів людей. Україна втратила чверть свого населення. Щохвилини вмирало 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня.
Згідно з висновком науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України, в результаті вчиненого геноциду в Україні загинули 3 мільйони 941 тис. людей.
Впродовж десятиліть тема голодомору не тільки навмисно замовчувалася, про нього взагалі заборонялося будь-де згадувати, але це не означає, що про неї не писали. Вперше жахлива картина голодомору була показана в романі Уласа Самчука «Марія» (1934 рік), потім в романі «Жовтий князь» Василя Барки, про нього писав український письменник Іван Багряний та інші. А нещодавно були розшукані ненадруковані вірші Андрія Малишка, написані ще в 1964 році, в яких згадується Голодомор:
… Із тридцять третім голим роком,
Голодно-голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли б жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.
Лише через 70 років, у 2003- му, український парламент назвав, а у 2006 році визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу також офіційно визнали Голодомор геноцидом проти української нації. З цього часу почалося офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору. Ця тема широко почала висвітлюватися у творах композиторів, письменників, художників, скульпторів, знято велику кількість фільмів і телепередач.
По всій Україні, у великих і малих містах і селах встановлені пам’ятники на честь жертв Голодомору. У нас в районі встановлено 19 таких пам’ятних знаків. Зараз ще є живі свідки тих голодних років, а пройде час і залишаться лише пам’ятники, як нагадування наступникам про найстрашнішу сторінку в історії України.
Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам’яті жертв голодоморів. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку». Ми повинні запалити свічки на місцях поховань жертв голодоморів, у підніжжя пам’ятників, встановлених в їхню честь, на вікнах наших осель. Це наш обов’язок перед мертвими і ненародженими.
Т.С.Костинська, пров. методист КУ «Пологівський районний організаційно-методичний центр»