21 травня 2017 року - День пам’яті жертв політичних репресій
За ініціативи архівного відділу Пологівської райдержадміністрації 17 травня 2017 року в Пологівській центральній районній бібліотеці відбулась презентація виставки документів Національного архівного фонду, наданих Державним архівом Запорізької області. Ця виставка присвячена Дню пам’яті жертв політичних репресій в Україні у 1936-1938 роках. Крім архівних документів в експозиції виставлена збірка книг на тему «Без права на забуття», наданих Пологівською центральною районною бібліотекою.
На відкриття виставки були запрошені представники громадських організацій, представники влади, вчителі історії Пологівського району та працівники Пологівського краєзнавчого музею.
Начальник архівного відділу Зоя Пісковець ознайомила присутніх з представленими документами. Виступ доповнили Браженко Ірина, керівник апарату райдержадміністрації, та Півень Ірина, заступник голови райдержадміністрації, які зазначили про необхідність не тільки пам’ятати про минуле, але й не повторювати трагедії минулих поколінь.
У 2007 році Указом Президента України на згадку про жертви масових політичних репресій 1937-1938 років (Великого терору) встановлено День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається в Україні щорічно у третю неділю травня. В цьому році День пам’яті припадає на 21 травня.
Як відомо з історичних джерел 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якої 5 серпня 1937 року вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.
Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681 692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1 мільйона 700 тисяч людей було відправлено в табори.
Зрозсекречених архівів і документів Служби безпеки України відомо що, в Україні за період з 1935 по 1951 роки жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му – 159537, в 1938-м – 106 096, в 1939-м – 11744. Тільки за 1937 рік було розстріляно 16,5 тисяч людей.
«Коли б якомусь подорожньому поза усі категоричні заборони вдалося побувати в таборах для політв'язнів Мордовії, яких тут є аж шість, то він би був надзвичайно вражений: тут, за тисячі кілометрів від України, на кожному кроці він почув би виразну українську мову на всіх діалектах сучасної України. У подорожнього мимоволі виникло б питання: що діється на Україні? Заворушення? Повстання? Чим пояснюється такий високий процент українців серед політв’язнів, який досягає до 60, а то й до всіх 70 відсотків? Коли б такий подорожній скоро післяцього побував би ще і на Україні, то він відразу переконався б, що ніякого повстання, ніякого заворушення на Україні нема. Але тоді б у нього виникло нове питання:чому в містах України так рідко чути українську мову і чому так густо чути її в таборах для політв’язнів?» - це цитата з заяви Михайла Масютка, яку в 1976 р. цитувала Українська Гельсінкська Група у своєму «Меморандумі №1».
Більшість репресованих були українцями, але жертвами терору в Україні були також росіяни, поляки, німці, євреї, представникиі нших національностей.
Першою мішенню на українській землі стали державні та інтелектуальні лідери народу, які були творцями і носіями ідей державності 1917-1918 років. Другий удар було завдано по національній першооснові - українському селянству, третім стало знищення творчої еліти і духовенства.
Нині в Україні створений Національний банк жертв політичних репресій. Його наповнення здійснюється на основі архівно-слідчих справ, які зберігаються у Галузевому державному архіві Служби безпеки України та обласних державних архівах.
На виставці документів Національного архівного фонду, наданих Державним архівом Запорізької області, представлені матеріали на двох репресованих священнослужителів Спасо-Преображенського храму, який знаходиться в селі Кінські Роздори Пологівського району – це Богданович Сергій Андрійович та Концевич Василь Якович.
Богданович Сергій Андрійович, 1894 року народження син священника, був псаломщиком в храмі, за що в 1936 році його заарештували та розстріляли.
Концевич Василь Якович, 1883 року народження, був священником в Спасо-Преображенському храмі. В 1936 році його заарештували за звинуваченням в агітації проти колгоспів і заходів партії та уряду, та засудили до 4 років позбавлення волі та 3 років поразки в виробничих правах.
Богданович Сергій Андрійович був реабілітований у 1963 році, а Концевич Василь Якович – у 1991 році.
Запрошуємо мешканців міста та району відвідати виставку, яка буде представлена в районній бібліотеці до 01 червня 2017 року.
Архівний відділ райдержадміністрації