Ви станете нам новою родиною? Коли вже, нарешті? Чи довго ще нам чекати? Це читалося в оченятах у всіх чотирьох діток, які так несподівано посиротіли напередодні Нового року, коли кандидат в опікуни та його родина вперше відвідали дітей у Пологівському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей та педіатричному відділенні Пологівської ЦРЛ, де вони тимчасово перебували.
Ніби доля привела цих людей до сиріт. Сім’я майбутнього опікуна, побачивши на сайті газети «Районка» чотирьох діточок, для яких шукали батьків, одразу відреагувала, звернувшись до служби у справах дітей.
З того моменту розпочалася історія влаштування дітей, для яких сторонні, але небайдужі до їх долі, люди ставали тими, кого лагідно називають «мамою» та «татом».
Майбутній опікун дітей – людина з відкритою душею та великим добрим серцем. Перейнявшись важкою долею малюків, позбавлених батьківського тепла, уваги, захисту та сімейного затишку, твердо вирішила: слід терміново зібрати документи та якнайшвидше познайомитись з дітьми.
Пройшовши «екстрений» шлях збору відповідних документів та прослухавши курси підготовки кандидатів в опікуни, майбутня мама та її родина цікавилися віковими особливостями виховання дітей та з нетерпінням чекали першої зустрічі.
Та ось, здійснилося, контакт встановлено. Вдруге, втретє…
– Мене переповнює бажання пригорнути дітей та наділити їх тим, чого вони були позбавлені, - промовив новий батько дітей, аналізуючи перше знайомство.
Так склалося, що найменша Марійка, перебуваючи у педіатричному відділенні, отримала більше турботи та уваги з боку своєї майбутньої матусі, яка приймала безпосередню участь у процесі одужання дівчинки, безперервно спілкувалася з лікарями та медпрацівниками відділення.
Сім’я опікуна не могла дочекатися влаштування дітей в родину. З нетерпінням чекала на появу в своїй родині братика та сестричок донька опікуна.
– Ми рахуємо дні і ночі до тієї миті, коли поєднаємося з дітьми, та уявляємо, як гамірно відразу стане у нашому великому будинку, - говорили вони.
Однієї миті, діти, не приховуючи по-справжньому щасливих очей, міцно взяли за руки своїх нових тата й маму й вирушили з ними у нове життя. Багато нових випробувань припаде на долю людей, які зважилися на таке непросте випробування. Та то вже буде інша історія – як знаходили спільну мову та взаємне порозуміння у новій родині.
Щиро вітаємо сім’ю опікуна з надзвичайним поповненням та бажаємо новим батькам терпіння, наснаги, міцного здоров’я, витримки у вихованні цих незахищених дітей, позбавлених надійної опори в житті – батьківської підтримки та любові.
Надзвичайно радує те, що відтепер вони можуть опертись на батьківське плече та відчути мамину ніжність. Їх є кому захистити від зла та є від кого чекати любові, розуміння, підтримки.
Отже, закликаємо усіх небайдужих виконати святий обов’язок у своєму житті – допомогти сироті!
Інформацію надано службою у справах дітей райдержадміністрації