:
23 листопада, напередодні Дні вшанування жертв голодоморів в Україні, біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій, що в м. Пологи, зібралося багато люду, щоб вшанувати безневинних жертв голодоморів Україні1921-1922, 1932- 1933, 1946-1947  років.
Учасники зразкового аматорського театрального колективу «БравО» Пологівського РБК розпочали урочистий мітинг «Жнива скорботи» словами:

«Відкрийтесь, небеса,
Зійдіть на землю!
Всі українські села, присілки і хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті невигасний собор!
Це 22-й рік,це 33-й рік, це 46-й рік.
Голодомор... Голодомор... Голодомор...

На мітингу виступив голова Пологівської райдержадміністрації А. Крупський і зазначив: «Ми з болем говоримо сьогодні про генофонд українського народу, непоправно підірваний голодоморами… 24  листопада в день пам’яті кожен свідомий українець запалить свічку пам’яті та встановить на підвіконні, щоб її бачили зорі – душі померлих… Пам’ять народу наше найдостовірніше джерело. Вона жива…»
 
На мітингу згадували про історичні факти тих сумних подій в Україні.
Голодомор 1921-1922 років…
Обдирали селян, наче липку
Мав коня – то вже був з куркулів.
Супротивних – в Сибір, там, крізь шибку
Скільки глянеш, - дроти таборів.
В таборах той, що землю леліяв.
У буремні  відстояв грудьми.
«Вождь великий» всю тундру засіяв
З України моєї кістьми…

Голодомор 1932-1933 років…                    
Чи можливе? Чи таке можливе?!
Чи колись повірить чоловік,
Щоб родючі українські ниви
Народили 33-й рік?
Ні труни, ні хрестів ...
Чорна сповідь моєї Вітчизни
І її затамований гнів.
Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов проклятий ожива
Рік 33. Голод...Голод…

Голодомор 1946-1947 років…  
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах,
Сім мільйонів (Боже мій!) ...
Недолічила Україна…

Присутні, а це керівники району та міста, представники підприємств і організацій, державні службовці, працівники культури і освіти, громадських організацій, учні Пологівської гімназії «Основа», Пологівської ЗОШ 1-3 ст. № 4, Пологівського колегіуму № 1, мешканці міста пройшли ходою до пам’ятного знаку жертвам голодоморів і поклали квіти і колоски пшениці.
 
Світ мав би розколотись надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися-від того, що це було. Але світ не розколовся, земля обертається, як їй належить, і ми ходимо по цій землі зі своїми тривогами і надіями, ми, єдині спадкоємці всього, що було.
Треба пам’ятати всіх тих, хто дав нам життя, хто заклав свій код у онуках і правнуках, тих, очима яких світились хати і дихав степ, хто заснував його новими назвами, тих, що і досі болять у нашій пам’яті: із Інженерних і Воскресенських,  із Кінськороздорівських і Григорівських, із Басанських і Тарасівських, із села Пологи, Новоселівських… До них наша молитва.

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,
За тих невинних жертв Голодомору днів,
Шануймо рідний край і хліб, що кров’ю – потом
Вирощує народ, щоб кожен ситно жив

Учасники мітингу запалили свічки і вшанували пам’ять мільйонів  жертв  Голодоморів  в Україні  хвилиною мовчання.

Надмогильні хрести,
Надмогильні хрести,
Ніби зведені руки в небо...
Господи, нам прости,
Господи, їм прости, -
Тим, що в муках пішли до тебе.
Дай їм хліба й води,
Вдосталь хліба й води,
Щоб забули страшні наруги.
Боже, не доведи,
Боже, не доведи,
Щоб той мор повторився вдруге.

Усі  учасники жалобного заходу причастилися хлібом, як безцінним Божим даром та пом’янули душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб – шматочок хліба…

Завершили мітинг словами В.Симоненка.
НАРОД МІЙ Є!
НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ!
НІХТО НЕ ПЕРЕКРЕСЛИТЬ МІЙ НАРОД!
 
За інформацією відділу культури і туризму
IMG-0657 IMG-0658 IMG-0661 IMG-0662 IMG-0663 IMG-0665 IMG-0666 IMG-0667 IMG-0673 IMG-0676
IMG-0714 IMG-0718 IMG-0679 IMG-0690 IMG-0694 IMG-0695 IMG-0696 IMG-0700 IMG-0701 IMG-0702 IMG-0703 IMG-0704 IMG-0707