1) «Лаврал, лавру и лаврать буду»: керівник МЗС Росії знову шокує своїми «дипломатичними» висловами на адресу України:
«Интервью министра иностранных дел России С.В.Лаврова итальянскому журналу «Лимес», опубликованное 04.02.2016: «Мы не раз предупреждали о контрпродуктивности попыток заставить Киев сделать искусственный выбор – «с нами или против нас», между развитием сотрудничества на Востоке или на Западе. К сожалению, к нам не прислушались. В результате организованного в феврале позапрошлого года государственного переворота произошел коллапс украинской государственности, а захватившие власть ультранационалисты, развязав кровавую братоубийственную войну, поставили страну на грань раскол». //mid.ru
КОМЕНТАР: все, що відбувається сьогодні в Україні і Росії – це елементарна помста «чекіста». Помста за Майдан. Причому не перша. Є немало людей, які стали в Росії жертвами цієї помсти. Дехто з них ув’язнений, дехто – вже «на тому світі».
В Кремлі побачили, що український народ повстав проти тодішнього президента, значить це може статися і в Москві. Якщо не наказати український народ і Україну, не сказати, що так робити не можна, то в Росії буде формуватися відповідний настрій, що поширюватиметься і зростатиме за принципом снігової кулі. Тим більше, коли російська економіка підходить до такого рубежу, що починає занепадати.
Як тільки відбувся Майдан, у Кремлі тут же був запущений потужний механізм пропаганди. Він не поступається пропагандистській машині Геббельса у роки Третього рейху, а, можливо, й перевершує її. Щоб їй протистояти, у серпні було анонсоване створення Міжнародної антипутінської коаліції «Стоп фашизму в Росії». Сьогодні в Росії – чіткі ознаки і характеристики фашизму. Натомість там усім втовкмачують, що реальний фашизм в Україні, що тут їдять дітей, вбивають жінок… Але не всі в Росії вірять путінській пропаганді.
Н.Каплан (Москва, журналіст, сестра українського кінорежисера і політичного в’язня в Росії Олега Сенцова): «Україна пережила Революцію Гідності, це згуртувало людей, видно дуже потужне громадянське суспільство, люди готові відповідати за свої дії. Росія одна з країн у світі, де ніколи не було такого досвіду. Саме демократичної революції тут не знають. Якщо хтось думає, що Майдан можливий і тут, то помиляється. Якщо щось і буде, то це буде голодний бунт, але який не має жодного стосунку до честі й гідності. Тут дуже потужна пропаганда, про яку не сказав, хіба що ледачий. Вона всюди, майже в кожній голові.... На жаль, людьми легко маніпулювати, і мало хто здатен цьому протистояти. Адже Україна воює не так з Путіним, як з хворобою російського суспільства, яке завзято бачить у вас молодшого брата-дебіла, а не сусіда, який має право жити своїм життям без зовнішнього втручання. Зруйнувати все це могла б освіта, але й вона перебуває під впливом пропаганди і злочинних маніпуляцій. Звучить усе це дуже песимістично, але я вірю, що Україна вистоїть, поверне свої території й продовжить шлях, який сама обрала. Росіянам все одно доведеться розплачуватися. Найприкріше, що платити, очевидно, доведеться не тим, хто все це мовчазно підтримував, а їхнім дітям. Хочеться вірити, що більша частина в Росії все-таки навчиться відрізняти «чорне від білого», навчиться мислити самостійно, а головне, перестане боятися й зрозуміє, що таке відповідальність». //golos.com.ua
Ю.Козакова (Москва, копірайтер-фрілансер, політичний активіст): «Дуже важко написати щось нове про війну Росії з Україною. Точніше, про агресію Росії — так буде правильно. Звичайно, жодної довіри російським ЗМІ (особливо ТБ) у мене немає. У Росії незалежне телебачення закінчилося в 2003 році розгромом НТВ, яке хоч і не було ідеальним ЗМІ, але хоча б було незалежне від Кремля... Тому те, що російські ЗМІ розповідають про війну в Україні, можна сміливо пропускати мимо вух… Мотивів агресії Путіна, як мені здається, два. Перший — перемога українського народу в Революції Гідності, у зв’язку з якою Путін просто побоявся «втратити місце», згадавши про протести 2011—2012 років… Другий мотив — спроба згуртувати народ, який ностальгує за часами своєї молодості (у випадку із Кримом), і спроба згуртувати навколо себе фінансові еліти (олігархів), показуючи їм, що у разі революції в Росії розпочнеться громадянська війна, що Росія розпадеться на шматки, а олігархи втратять свій бізнес в умовній «Сибірській Народній Республіці». Ось із другим мотивом у нього вийшла непогодженість. Народ стрімко убожіє, але поки що мовчить — а це ще гірше, тому що набагато небезпечніший собака той, що мовчить, а не той, що гавкає. А олігархи стрімко втрачають капітал, і можна тільки здогадуватися, які підкилимні ігри тривають нині у Кремлі. Для України це означає, що всі Мінські зобов’язання Росія відтепер виконуватиме. Я, щоправда, не виключаю можливість окремих сутичок, але повномасштабних воєнних дій не буде…» //golos.com.ua
Ю.Красуля (із Краснодара, мешкає в Парижі, художник): «Нині правда на боці українського народу, на боці тих людей, які вийшли на Майдан. Оскільки я вже понад 10 років не дивлюся телевізор і живу у Франції, то я не одразу зрозуміла, який масштабний злочин відбувається в Росії за участі російського телебачення. Я спілкувалася на багатьох на багатьох російських форумах, і раптом помітила, що там з’явилися теми про Майдан і про інші події в Україні. Новини були страхітливі: про фашистів, бандерівців і «москаляку на гіляку».... Але друзі з Києва мені все пояснили й порадили де адекватну інформацію можна знаходити. Коли я почала читати й порівнювати, зрозуміла, що російські ЗМІ, підконтрольні державі, брешуть… Український народ на Майдані обрав правильний вектор розвитку — свобода, незалежність, правосуддя, здорова економіка, висока якість життя. І хоча минуле в особі Кремля так просто не відпускає колишні республіки зі своїх лабетів, і СРСР усе ще намагається відновитися в колишніх кордонах, але повернення до минулого неможливе. Тому я жодної секунди не сумніваюся в тому, що Україна переможе. Все буде добре!» //golos.com.ua
***
Активний представник держави-агресора і рупор російських терористів С.Лавров вже вкотре намагається перекласти відповідальність за порушення Мінських домовленостей на Україну.
С.Лавров, глава МИД РФ: «Наши контакты с зарубежными партнерами подтверждают, что даже при всех расхождениях во взглядах относительно положения дел в этой стране (Україні – ред.), мы едины в том, что кризис может быть преодолен только мирным путем, через безусловное выполнение Минских соглашений. Залог успеха - решение ключевых вопросов в рамках прямого диалога между Киевом и Донбассом» //m.rg.ru
КОМЕНТАР: втім, поки С.Лавров намагається замилити очі міжнародній спільноті «добропорядністю» Росії і нав’язуванням Україні «залога успеха», шляхом перемовин з терористами, у Кремлі стартувала робота з підготовки та проведення незаконних місцевих «виборів» на окупованому Донбасі, яку координує радник президента РФ В.Сурков.
Нагадаємо, 20.01.2016 у Луганську відбулася зустріч помічника президента РФ В.Суркова з ватажками «ДНР/ЛНР», на якій сторони обговорили технічні моменти майбутніх «місцевих виборів». //ipress.ua
За наявною інформацією, показові «вибори» планують провести не за українським, а за власним «законодавством» не пізніше другої половини квітня.
Ближче до кінця січня в ЗМІ з'явилися і відповідні заяви керованих Москвою ватажків «ЛНР/ДНР» про необхідність проведення своїх виборів, без яких «неможливо вирішувати адміністративно-господарські та міжнародні питання». //pravda.com.ua
У приватній бесіді член громадської організації, яка займається моніторингом виборів на Кавказі, повідомив, що йому і низці його колег з Абхазії, Грузії та Вірменії систематично надходять пропозиції від російських дипломатів і проросійських організацій взяти участь у виборах на Донбасі в якості міжнародних спостерігачів.
При цьому російська сторона, за словами співрозмовника, гарантує безпеку і особисту охорону з числа «народної міліції», а за тижневе відрядження пропонується дуже велика фінансова винагорода.
Потенційних спостерігачів орієнтують, що «вибори» повинні відбутися в середині квітня.
Швидше за все, така підготовча робота з вербування міжнародних спостерігачів відбувається не тільки в пострадянських країнах, а у колі «друзів Путіна» в Африці і Азії. І ближче до названої дати такі факти стануть повсюдними. //patrioty.org.ua
04.02.2016 Президент України П.О.Порошенко разом з Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком і Головою Верховної Ради України В.Б.Гройсманом провів зустріч з послами країн «Великої сімки» та Європейського Союзу. Співрозмовники обговорили ситуацію з імплементацією Мінських домовленостей. Президент України повідомив дипломатів про постійне невиконання російською стороною Мінських угод і закликав країни-партнери продовжити тиск на Росію через санкції. //president.gov.ua
Водночас, Джон Кірбі, речник Держдепартаменту США у Міжнародному прес-центрі у Вашингтоні щодо пріоритетів зовнішньої політики США заявив (04.03.2016): «Запорука того, як досягти Мінська – добитися відведення всіх військ, відведення озброєння, надати повний доступ ОБСЄ і, таким чином, провести повноцінні вибори та зробити так, щоб українці могли самі вирішувати своє майбутнє… І коли це станеться, то можна буде говорити про рельєф санкцій проти Росії… Знову ж таки, міжнародне співтовариство об'єдналося навколо цього, і сама Росія вказала на важливість Мінських домовленостей».
Він також зауважив, що про це говорив держсекретар США Джон Керрі керівнику російського МЗС С.Лаврову на недавній зустрічі.
«Отже, ми хочемо бачити виконання Мінську в повному обсязі», - наголосив представник зовнішньополітичного відомства США. //president.gov.ua
2) Ситуація на лінії фронту і надалі залишається напруженою. Противник продовжує епізодично застосовувати важке озброєння, міномети і водночас здійснює численні провокації, щоб дискредитувати ЗСУ в очах міжнародної спільноти…
08.02.2016 «Украинская сторона пытается создать предлог для того, чтобы не выполнять Минские соглашения, и ради этого может задействовать военные провокации» - заявил замглавы МИД РФ А.Мешков.
Он отметил, что в настоящее время ситуация с выполнением Минских договоренностей «настораживающая», «Киев либо имитирует, либо затягивает реализацию политических договоренностей в рамках Минского процесса». //ria.ru
КОМЕНТАР: продовжують здійснювати провокації саме керовані Кремлем бойовики. На фронті — рекордне число обстрілів за останні півроку. Неподалік Маріуполя ворог зібрав велику кількість бронетехніки. Бойовики збільшують провокації напередодні засідань робочої групи в нормандському форматі на рівні міністрів закордонних справ, кажуть у штабі АТО. Причому по всій лінії зіткнення ворог застосовує не лише заборонену зброю. Диверсійно-розвідувальні групи щодня «промацують» українську оборону. Плюс працюють мобільні мінометні групи на зразок тих, що діяли в Чечні і гатили на Донбасі торік і позаторік. Обстрілюють ночами, кажуть у штабі. І не лише позиції українських військових, а й власні, щоб потім звинуватити в цьому ЗСУ.
Прес-центру штабу АТО станом на 08.02.2016: «Проросійські бойовики не припиняють обстрілювати позиції Збройних Сил України в районі проведення АТО. За минулу добу вони 61 раз відкривали вогонь по наших опорних пунктах.
Основні гарячі точки – це передмістя Донецька та район тимчасово окупованої Горлівки. Так, з гранатометів та стрілецької зброї були обстріляні наші укріплення в Пісках та Опитному. 16 разів терористи відкривали вогонь по українських опорних пунктах неподалік Мар’їнки. Тут ворог, окрім стрілецької зброї, застосовував міномети калібру 82 та 120 мм…
Українські опорні пункти в районі Зайцевого, Новгородського, Миронівського та Старогнатівки були обстріляні з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. В окремих випадках наші воїни були змушені відкрити вогонь у відповідь». //facebook.com
Раніше, О.Мотузяник, речник Адміністрації Президента України з питань АТО (07.02.2016): «На Світлодарській дузі противник здійснив кілька дрібних провокацій на різних ділянках фронту від Троїцького та Луганського. При цьому ворог застосовував лише стрілецьку зброю, зокрема кулемети… У Новгородському активізувалися ворожі снайпери: протягом доби зафіксовано 3 таких випадки». //espreso.tv
Серію провокацій окупантів також було зафіксовано 07.02.16 на схід та південь від Авдіївки, поблизу Опитного (з протилежного боку Донецької об’їзної дороги) та в Пісках. На цій ділянці фронту працюють ворожі снайпери, втім безуспішно.
Головне управління розвідки Міноборони України (07.02.2016): «У районі Горлівки бойовики проводять перегрупування військ та зосереджують засоби вогневого ураження. Інформація про це грубе порушення Мінських домовленостей була доведена представникам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ». //tsn.ua
Розвідники також нагадали, що ситуація в зоні проведення АТО залишається складною.
Окрім того, російські військові в Донбасі займаються мародерством. Населення тимчасово окупованих територій Донбасу здійснює опір мародерам з числа особового складу супротивника. Зокрема, жителі Митьково-Качкари, що в Новоазовському районі запобігли викраденню металевих конструкцій з сільськогосподарських споруд військовослужбовцями 9 окремого мотострілецького полку (Новоазовськ). //dt.ua
***
Протягом останнього часу найбільша активність російсько-терористичних військ на Донбасі фіксувалася в районі Донецька і Горлівки, а також на південь від Донецька і на Світлодарському виступі. Але сепаратистські сайти продовжують розповсюджувати серед мирного населення окупованих територій байки, що саме українські військові обстрілюють їх домівки.
«Накануне вечером (08.02.2016) украинская сторона открыла огонь… по селу Коминтерново на юге Донбасса. О.Моргун, глава администрации Новоазовского района «ДНР»: «Жители Коминтерново всю ночь просидели в подвалах, падало где-то рядом, в поля. Предположительно, обстрел велся из минометов калибра 82 мм» //rusvesna.su
КОМЕНТАР: цієї доби саме з позицій бойовиків в районі Комінтернового було зафіксовано обстріл двох блокпостів сил АТО з 82-міліметрових мінометів і великокаліберних кулеметів.
Д.Тимчук, координатор групи «Інформаційний спротив», народний депутат України: «Зафіксовано обстріл з 82-міліметрових мінометів і великокаліберних кулеметів з позицій бойовиків в районі Комінтернового по двох блокпостах сил АТО. Зокрема, позиції для стрільби обладнані на південно-західній і західній околицях Комінтернового». //unn.com.ua
В цілому ситуація щодо Комінтерново виглядає таким чином.
Дістатись передових позицій в районі Комінтернового можна лише на вантажівці. Скрізь - болото. Їхати доводиться польовими дорогами. Відкрити вогонь бойовики можуть будь-якої миті.
Навколо - десятки вирв від мін. Розкидані залишки розірваних ракет. Це - наслідки останніх обстрілів. Далі дорога закрита. Бійці кажуть, що за наступною посадкою вже позиції бойовиків.
Андрій, військовослужбовець ЗСУ: «Ця доріжка йде просто до них. – І скільки до них? - До них було кілометр, але вони вже наблизились метрів на 500… Вони постійно прострілюють, що посадки зліва, що справа, сусідів накривають, нас накривають, зараз вони частіше бомблять». //podrobnosti.ua
За кілька хвилин противник відкриває вогонь з кулеметів. Чути кілька вибухів гранат. Бійці на таку провокацію не реагують. Як тільки починає темніти, бойовики стріляють з мінометів. Напередодні, ледь пролетів безпілотник, почався обстріл.
Владислав, військовослужбовець ЗСУ: «Вибух потужний, не менше 80 або 120-мм міномет, не знаю. - Осколки летіли? - Та ось, по деревах». //podrobnosti.ua
Бійці вчасно сховались. Тож ніхто не постраждав. Командир розповідає, що в район Комінтерново противник продовжує стягувати техніку.
«Спартан» військовослужбовець Збройних сил України: «У Комінтерновому, як і раніше, присутні танки, нарощуються позиції як навпроти нас, так і сусідів». //podrobnosti.ua
Окрім Комінтернового, бойовики обстрілювали позиції військових поблизу Мар’їнки, Красногорівки та Широкіно.
Крім того, активізація бойовиків проглядається і у Луганському напрямку.
Є.Силкін, прес-офіцера сектора «Луганськ» повідомив, що 08.02.2016 по українських позиціях в Троїцькому був відкритий вогонь з 120-мм мінометів. Влучними з них були 5. Обстріл вівся з боку Калинового.
Втім, «Українські військові продовжують допомагати мирним жителям, зокрема 08.02.2016 виїхала група, яка надає гуманітарну допомогу в Станиці Луганській, роздають продуктові набори» - зазначив Є.Силкін. //dn.depo.ua
3) З позиції росіян «Москва – пуп землі, а решта – околиці її світу». Для її популяризації в СРСР мабуть й написали пісню: «від Москви до самих до окраїн»… Наразі Кремль не може повірити, що минулого уже не повернути і надиктовувати свої вимоги Українській державі він не може, тим більше якщо це стосується Головного закону нашої країни – Конституції України.
Втім, Кремль метушиться, але не залишає надію викрутити своє …
Б.Грызлов, полномочный представитель России на переговорах по урегулированию кризиса на Украине: «Для проведения конституционной реформы в части выполнения Минских соглашений Киеву следует, во-первых, закрепить законодательно особый статус Донбасса…» //rusvesna.su
КОМЕНТАР: жодної поступки щодо українського суверенітету допущено не буде, як би того не домагалася Москва.
Президент України П.О.Порошенко виключає будь-які компроміси щодо статусу Донбасу: «Повернення українського суверенітету на Донбасі, підкреслюю, без жодних поступок… Для мене позиція розкидання українськими землями неприйнятна. Якими б намірами не прикривалися кроки щодо передачі української території, я цього не допущу». //dt.ua
Насправді легітимація підконтрольної в ОРДЛО «самопроголошеної влади» і амністія для учасників подій на частині території Донецької і Луганської областей цікавлять Москву більше, ніж ухвалення змін до Конституції України.
Д.Орєшкін, російський політолог: «Зважаючи на те, що так звані «ДНР» і «ЛНР» не можуть вести війну і знаходяться в ніким не визнаному статусі, вони гратимуть на символізмі. Важливу роль у цій грі відведено виборам, які в очах сепаратистів забезпечать їхню «легітимність». Це голосування ватажки самопроголошених «республік» проведуть через те, що їм більш нема чого робити…
Не виключаю сценарію, при якому вибори на Донбасі можуть бути використані Москвою для того, щоб відносно плавно замінити нинішніх ватажків бойовиків. Безумовно, Кремль хотів би цього, оскільки подібний крок дозволить йому оптимізувати систему управління самопроголошеними «республіками»…
Москва хотіла б, щоб на основі «ДНР» і «ЛНР» створили єдину територію, якою би керував Кремль, і щоб цей регіон хоч якось сам себе забезпечував, тому що зараз ці анклави практично в повній мірі «висять» на дотаціях з РФ. А оскільки у Росії зараз грошей немає, їм потрібен мир.
Певною мірою Кремль хоче натиснути на ватажків бойовиків, проте побоюється їх опору. Силове зачищення з фізичним усуненням неугідних стане черговою війною на Донбасі. Щоправда, вона вже триватиме тільки всередині так званих «ДНР» і «ЛНР»… У такому випадку у виграші буде Україна, яка буде стояти осторонь і дивитися, як бойовики на Донбасі мочать один одного. Росія не хоче доводити ситуацію до такого стану. Тому зараз Кремль говорить із ватажками самопроголошених «республік» мовою економічного диктату. Він у буквальному сенсі шантажує їх: «Якщо ви не зробите того і того, ми перекриємо потік грошей.
Зараз Москва налаштована на мирний діалог із так званими «республіками». Я впевнений, що плани по силовому усуненню Плотницького і Захарченка у Москви є, але сумніваюся в тому, чи є у неї ресурси для реалізації цих планів. Виходить, що керівництво Росії потрапило на Донбасі у власний капкан, поставивши на чолі «республік» гопників зі зброєю. Тепер останні будуть легітимізувати самі себе, оголошуватимуть себе важливими вождями і висмоктуватимуть ресурси з РФ, що, знов таки, не на руку Кремлю». //gazeta.ua