:


  У терористичній ЛНР тривають міжусобиці між бандформуваннями

   «Глава Луганской народной республики И.Плотницкий издал указ, предусматривающий, что все вооружённые формирования в ЛНР, которые не входят в состав Народной милиции, должны сдать оружие:
  «С 5 апреля 2015 года все вооружённые формирования, не вошедшие в состав Народной милиции Луганской народной республики, подразделений территориальной обороны и правоохранительных органов республики и не сдавшие добровольно до 4 апреля все имеющиеся у них вооружение, боеприпасы, ядовитые и взрывчатые вещества, объявляются незаконными и будут преследоваться по закону …» //antimaydan.info
   КОМЕНТАР: не дочекавшись 5 квітня, бойовики 30.03.2015 почали виконувати накази свого ватажка - роззброїли бандформування російських «донських козаків». Про це йдеться у повідомленні, яке оприлюднене у «козачій» групі у соцмережі Вконтакте. 
   Насправді, «зачистка» «опонентів» почалася набагато раніше. Так, ще на початку року штаб АТО повідомляв, що серед бойовиків посилюються суперечності.
   А.Лисенко, речник АТО (01.01.2015): «Зростає протистояння між ватажком стахановських «козаків» Дрьомовим і ватажком «ЛНР» Плотницьким. Банда Дрьомова записала відеозвернення до світової громадськості і особисто до президента Росії Путіна, в якому звинуватили Плотницького в крадіжці вугілля» //ua.interfax.com.ua
   07.01.2015: «За даними розвідки на окупованій території Луганської області посилюються конфлікти між «козаками», терористами і бандформуваннями ЛНР, які діють за підтримки військовослужбовців Збройних сил РФ. Бойовики «ЛНР» намагаються взяти під контроль населені пункти, в яких дислокуються загони козаків». //www.unn.com.ua 
   03.03.2015: «На підконтрольних бойовикам територіях триває розгул бандитизму та міжусобиці. Бойовики, що підпорядковуються керівнику бандформування «ЛНР» Плотницькому, витіснили з міст Красний Луч та Антрацит Луганської області членів НЗФ «Всєвелікоє войско Донскоє» під керівництвом отамана Козіцина». //mediarnbo.org 
   09.03.2015: «Конфлікт між ватажком банди «козачий полк ім.Платова» Дрьомовим і загонами бандформування «ЛНР» набирає обертів. «Козакобандити» отримали наказ від Дрьомова підготуватися до збройного протистояння з керівництвом т.зв. «ЛНР» у разі спроб захоплення останніми територій, контрольованих «дрьомівцями», — насамперед, міст Антрацит і Стаханов» //www.unn.com.ua 

   2. Росія - агресор! В цьому впевнені українці!
   Ватажок сепаратиського батальону «Восток», за сумісництвом «секретарь Совета безопасности «ДНР»» О.Ходаковский — один з тих, хто з так званим лідером «ДНР» О.Захарченком «керує» «республікою», нещодавно в ексклюзивному інтерв’ю «Ленте.ру» заявив: 
   «Украина уже продемонстрировала, что власти страны находятся в низком старте по вопросам нарушения Минских соглашений… Я принимаю для себя существование ЛНР и ДНР лишь в качестве переходного этапа. Наша война закончится тогда, когда южнее России будет пророссийское антифашистское государство. Иначе говоря, нам нужна вся Украина» //m.lenta.ru
   КОМЕНТАР: думка більшості українців ніяк не збігається зі згаданими вище «бажаннями» сепаратиста… Переважна більшість наших співвітчизників вважають, що Росія є державою агресором, а «ДНР» та «ЛНР» є терористичними організаціями.
   Такими є результати соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова з 6 по 12 березня 2015 року.
Агресором Росію вважають 71,8% опитаних, непричетною до конфлікту її вважають лише 8,4%, вагалися з відповіддю – 19,8% опитаних.
   66,1% опитаних вважають «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями, які не мають права представляти населення відповідних територій. При цьому 19,6% вважають, що «ДНР» і «ЛНР» є представниками населення відповідних територій. Вагалися з відповіддю 14,2% громадян.
   Загарбницькою війною Росії проти України вважають ситуацію 56,1% опитаних. Громадянським конфліктом між проукраїнськи і проросійськи налаштованими жителями України вважають 15,6%. 18,6% вважають, що це боротьба між Росією і США за сфери впливу, що ведеться на території України, вагалися з відповіддю – 9,7%.
   Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
   02.04.2015 Президент України П.Порошенко провів зустріч з делегацією провідних експертів Європейської ради із закордонних відносин (ECFR). 
   Президент України підкреслив, що Україна неухильно дотримується Мінських домовленостей, у той же час, інша сторона не виконує свої зобов’язання: «Нам потрібна єдність та солідарність країн ЄС. Звичайно, ми потребуємо економічної, військової, політичної підтримки, однак головне – єдиний чіткий голос Європейського Союзу». Глава держави нагадав, що українці платять високу ціну за свободу та незалежність й за бажання жити в європейській демократичній країні, а також закликав учасників зустрічі підтримати ініціативу введення міжнародної миротворчої місії на Донбасі. //www.president.gov.ua

3. Роковини створення терористичної «ДНР»

   3) 7 квітня 2015 року «голова Донецької народної республіки» А.Захарченко привітав мешканців з першою річницею утвоення ДНР: «Дорогие жители Донбасса – с праздником Вас! Вот уже год, как существует наше государство, мы живем, развиваемся, строим прекрасную, справедливую, нашу родную страну». //dnr-news.com 
   Рівно рік тому, 7 квітня, у знеструмленій будівлі Донецької облдержадміністрації, 150 представники «адміністративно-територіальних утворень Донецької області», як вони самі себе назвали, проголосили створення «Донецької народної республіки»… Відразу після проголошення «ДНР» з флагштока біля будівлі Донецької облдержадміністрації був спущений прапор Донецької області і замість нього поставлений прапор забороненої судом за сепаратизм громадської організації «Донецька республіка». Раніше на сусідньому флагштоку прапор України поступився місцем російському триколору.
   З цього дня почалася історія тотального донбаського обману. Залякавши жителів регіону наступом української армії, бойовики перетворили їхнє життя в безрадісне існування і виживання. За рік всі їхні вчинки і дії спричинили за собою сумні наслідки і призвели до жахливих результатів… Однак так звані «лідери» фейкових республік й надалі продовжують вводити в оману мешканців Донбасу…
   КОМЕНТАР: закликаючи «Путіне, введи війська!», сепаратисти майже домоглися свого. Тисячі військовослужбовців регулярної армії плюс «добровольці» з Росії на Донбасі присутні з літа минулого року, внаслідок чого й відбуваються військові дії на українській землі.
   Донеччанка Є.Ханіна: «Ми до останнього не вірили, що у нас буде війна. Всі чекали, мовляв, домовляться, побуянять і перестануть. Але не перестали, а влітку у нас біля будинку впали перші снаряди… Ми за ніч зібрали речі і рано вранці рвонули на машині куди очі дивляться. Кажуть, від селища нашого мало що залишилося. Сусід загинув від осколка в своєму власному городі. Ми з селища Жовтневого, що недалеко від аеропорту, зараз живемо в Кіровоградській області».
   Якщо до літа окупована бойовиками частина Донбасу жила не без проблем, але в регіоні хоча б функціонувала банківська система, йшли всі соціальні виплати і було завезення продуктів, то до осені ситуація кардинально погіршилася. Банки пішли з воюючого регіону, соцвиплати припинилися. З зими майже завмерли поставки продуктів харчування – перетнути блокпости можуть далеко не всі вантажівки з товарами, зовнішня торгівля з невизнаною «республікою» зведена до нуля. 
   Донеччанка А.Рисікова: «Ми доживаємо на останні, відкладені на купівлю автомобіля гроші. Після того як вони закінчаться, я не знаю, як нам бути».
   Про пенсії розмова окрема. Спочатку бойовики придумали видавати пенсії по 1000 гривень кожному, незалежно від того, скільки людина отримувала до війни. Коли люди почали тиснути один одного в чергах за тисячею, в план внесли корективи – тисячу давали тільки тому, хто не перереєстрував їх в Україні. Почали видавати у жовтні – закінчили в лютому. Зараз «уряд ДНР» пообіцяв видавати пенсії в колишніх обсягах, але в російських рублях.
   Майже безкоштовно (іноді – за їжу, тобто продуктові пайки) працюють вчителі і лікарі в деяких школах і лікарнях. Через відсутність фінансування видатки оплачують батьки школярів або рідні пацієнтів. 
   Мама учня Ю.Мармур: «Мало того, що навчальний рік у нас почався в жовтні, а не у вересні … , так ще в середині року школи перевели на п'ятибальну систему оцінювання і кажуть, що будемо вчитися за російськими підручниками»… 
   А сімейний лікар Г.Шадурова каже, що в лікарнях Донецька панує рідкісна плутанина: «Існуємо ми на пожертви благодійників, які надсилають бинти і антисептики, але щось серйозне – ні. Годувати пацієнтів нічим, на харчоблоках викручуються як можуть, буквально випрошуючи хоч щось з гуманітарки».
   До слова, гуманітарна допомога теж стала звичним явищем. Черги з сотень людей за безкоштовним набором продуктів – характерна ознака окупованого міста. Причому, куди йде горезвісна російська гуманітарна допомога з регулярно перетинаючих кордон конвоїв – ніхто толком не знає.
   Грошова система «ДНР» змінювалася, як погода у березні. Хоча самі бойовики найчастіше отримують зарплату у доларах, населенню була запропонована альтернативна гривні валюта – новоросійський червонець. Новий грошовий знак намалювали і представили громадськості у вигляді рулонів, однак швидко зрозуміли – «новорубль» навряд чи приживеться. Ідея ввести в обіг нарівні з гривнею не тільки російський рубль, а й долар, євро і японську ієну населення зустріло без ентузіазму. 
   Донеччанин Є.Малиновський: «Які долари, які ієни, у людей на руках копійки залишилися, а ці думають не про те, як людей нагодувати, а які папірці ввести». Зараз на окупованих територіях Донбасу в ходу російський рубль за курсом 1 гривня = 2 рубля. 
   «Ввести – то його ввели, а де його брати? Та й продавці на ринках кажуть, що цінники рублеві повісили, за вказівкою, а розрахунки будуть тільки в гривні вести, – говорить Єгор. – Курс цей грабіжницький, абсолютно ідіотський, і хто до нас з рублями прийде – той з ними і залишиться».
   Культурне життя, звісно теж завмерло: жодного концерту за рік! Якщо не вважати, звичайно, російського співака Йосипа Кобзона, який приїжджав у Донецьк не стільки з культурними, скільки з іміджевими цілями…. Після Великодня анонсований фестиваль вуличної їжі, для Донецька, що загинається в продуктовій блокаді, виглядає більш ніж символічно…
   Колишні донецькі вузи змінили прописку разом з викладачами та студентами. Так, юридична адреса Донецького національного університету тепер у Вінниці, а Донецького технічного нацуніверситету – в Красноармійську, університету економіки і торгівлі – в Кривому Розі тощо. Те, що залишилося, не має ніякого відношення до українських вузів, при цьому гордо іменується «університетом ДНР» і обіцяє випускникам видати дипломи російських зразків…
   Донеччанин О.Рязанцев: «Ми відправила сини доучуватися до Вінниці. Те, що відбувається в Донецьку, – це викинуті на вітер гроші батьків за п'ять років навчання і відсутність перспектив у випускників… Їм обіцяють дати російські дипломи, але виші РФ про це не знають, як і в Міністерстві освіти. Вони не співпрацюють з невизнаними республіками! І з дипломом «університету ДНР» можна влаштуватися на роботу тільки на території цієї «ДНР» або за кордоном – в «ЛНР». Це жарт, але сумно дуже…»….
   Всупереч запевненням лідерів «ДНР» на початку «російської весни» на Донбасі, шахтарі не кинули працювати і не встали масово під рушницю в «народне ополчення». Хто зміг виїхати – виїхали, хто залишився – продовжує працювати, якщо є де. Кілька шахт, зокрема «Жовтневий рудник» в Донецьку постраждали в результаті перестрілок з важкої артилерії, ґрунтові води затопили виробки і навряд чи шахти будуть незабаром відновлені. Ті ж підприємства, які щодня дають країні вугілля, не можуть реалізувати це вугілля, оскільки торговельні відносини були зруйновані з приходом «республіканців». Вугілля якщо і реалізується, то за допомогою хитромудрих схем і не в тих кількостях, що раніше. Склади забиті продукцією, а от скористатися нею нікому. 
    Дружина шахтаря Інна: «Кожного разу ми проводжаємо мужів в забій, як востаннє. Якщо щось раптом трапиться, як вибух 4 березня на «Засядька», то ніхто не врятує, не допоможе… Шахтарі ходять напівголодні, зарплату їм виплачують крихітними шматочками, а при нинішніх цінах це не зарплата, а милостиня. Як живуть ті, у кого закрилися шахти – я не уявляю».