Механізм придбання житла для внутрішньо переміщених осіб у сільській місцевості

Кабмін постановою від 10 червня 2026 року № 751 запровадив експериментальний проєкт щодо придбання житла у сільській місцевості для проживання ВПО, який буде реалізовуватися протягом 2-ох років.

Експериментальний проєкт передбачає забезпечення внутрішньо переміщених осіб житловими будинками у селах та селищах замість тимчасового проживання в модульних містечках. Це сприятиме інтеграції ВПО до територіальних громад за новим місцем проживання.

Хто має право на отримання житла у сільській місцевості?

Право на отримання житла мають ВПО (далі — ВПО, користувачі), які перемістилися з територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, і які одночасно відповідають таким критеріям:

особа та члени її домогосподарства:

– не мають власного житла на території, не включеній до Переліку територій, для яких тривають бойові дії / можливість бойових дій або тимчасова окупація, чи

– їх житлове приміщення незалежно від загальної площі знищено або пошкоджено (до ступеня, непридатного для проживання) і відомості про таке приміщення внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, або щодо такого приміщення наявні акт комісійного обстеження об’єкта, та/або звіт із технічного обстеження відповідно до постанови Кабміну від 19 квітня 2022 року № 473.

Особа та члени її домогосподарства не отримували компенсації за знищене житло і щодо них не приймалося рішення про надання такої компенсації.

Особі або члену її домогосподарства не було надано житловий ваучер у порядку, встановленому постановою Кабміну від 22 вересня 2025 року № 1176.

Нагадуємо, що житловий ваучер — це електронний платіжний документ на 2 млн грн, який надається ВПО, що проживали на тимчасово окупованій території, з числа учасників бойових дій і осіб з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та членів добровольчих формувань.

Як отримати у користування житло у селищі або селі?

Пошук житла

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військові адміністрації населених пунктів разом з користувачами із залученням органів державної влади, установ та організацій, громадських обʼєднань, благодійних організацій, рад з питань внутрішньо переміщених осіб, волонтерів здійснюють:

→ пошук житла,

→ попереднє узгодження з власниками такого житла його вартості,

→ узгодження можливості придбання житла.

Подання заяви

Протягом трьох календарних днів з моменту узгодження з власником житла вартості та можливості придбання житла, користувачі подають до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій населених пунктів заяву про надання у користування житла у сільській місцевості у довільній формі.

Придбання житла

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, військова адміністрація утворює тимчасову комісію з обстеження житла з метою визначення його відповідності мінімальним вимогам до споживчої якості житла, яка складає відповідний акт обстеження.

З урахуванням акта місцева рада або військова адміністрація:

узгоджують остаточну вартість житла з власником нерухомості;

приймають рішення про придбання житла;

здійснюють купівлю житла протягом 3-ох календарних днів з моменту погодження з власником нерухомості остаточної вартості, за рахунок місцевого / державного бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

На придбання одного житлового будинку з бюджету виділяється до 500 000 грн, з урахуванням податків, зборів та платежів, необхідних для здійснення заходів з реєстрації нерухомості. Якщо вартість житла перевищує зазначену суму, різниця може фінансуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, на умовах співфінансування.

Придбане житло переходить у власність громади, яка бере його на свій баланс як комунальне майно.

Укладання договору про проживання

Не пізніше 5-ти календарних днів з дати оформлення будинку у власність громади виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військові адміністрації населених пунктів укладають з користувачами договір безоплатного користування житлом у сільській місцевості. Договір укладається на строк до 3-ох років та є підставою для вселення користувача та членів його домогосподарства до житла і реєстрації місця проживання.

Вселення у житло

Вселення користувачів та членів їх домогосподарств до житла у сільській місцевості здійснюється протягом 60 календарних днів з дня укладення договору.

Користувачі та члени їх домогосподарств, зазначені у договорі, зобов’язані протягом 30 календарних днів з дати укладення договору зареєструвати своє місце проживання в житлі.

Запровадження експериментального проєкту має на меті забезпечити внутрішньо переміщених осіб доступним житлом, сприяти їхній інтеграції у приймаючі громади та створити умови для безпечного і гідного проживання. Детальні умови участі в проєкті визначені постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2026 року № 751.

Онлайн-курс «Людина серед людей»: нові можливості для підвищення кваліфікації фахівців

Українсько-швейцарський проєкт міжнародної технічної допомоги «Психічне здоров’я для України» (MH4U) інформує про навчальний онлайн-курс «Людина серед людей», присвячений організації та наданню соціальної послуги підтриманого проживання для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.

Курс розроблено проєктом MH4U у співпраці з Центром соціальних послуг та реабілітації «Джерело» за підтримки Швейцарії. Відтепер учасники, які завершать навчання, отримуватимуть сертифікат про підвищення кваліфікації обсягом 2 кредити ЄКТС (60 годин).

Навчальний курс буде корисним для:

надавачів соціальної послуги підтриманого проживання;

представників територіальних громад, які планують створення послуги підтриманого проживання;

фахівців центрів надання соціальних послуг та територіальних центрів соціального обслуговування; • надавачів інших соціальних послуг для осіб з інвалідністю та осіб старшого віку;

представників органів соціального захисту населення.

Програма курсу охоплює ключові аспекти людиноцентричної підтримки та незалежного життя людей з інвалідністю, зокрема: нормативно-правові та етичні засади надання послуги підтриманого проживання, альтернативну та додаткову комунікацію, питання медичного супроводу, безпеки та сексуальності, побудову і підтримку роботи команди, алгоритми дій у різних практичних ситуаціях, а також досвід українських та іноземних надавачів послуги.

Онлайн-формат курсу дозволяє проходити навчання у зручний час і у власному темпі, що робить його доступним для фахівців з усіх регіонів України.

Особливо актуальним таке навчання є в контексті реалізації Стратегії реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та особами старшого віку до 2034 року. Розвиток послуги підтриманого проживання потребує підготовлених фахівців, які володіють сучасними людиноцентричними підходами до підтримки людей з інвалідністю та людей старшого віку в громаді.

Посилання на навчальний курс

https://online.ucu.edu.ua/courses/6a43961f5760bf5702f05937

Запрошуємо представників територіальних громад, фахівців соціальної сфери та всіх зацікавлених, долучитися до навчання та підвищити свій професійний рівень у сфері надання соціальної послуги підтриманого проживання.

Інформаційний матеріал до Дня Української Державності

День Української Державності відзначається 15 липня. Свято символізує тяглість і спадкоємність понад тисячолітньої історії України. Його головний зміст – вшанування всіх етапів нашого державотворення, утвердження цивілізаційного європейського вибору та єдності нації в умовах боротьби за незалежність проти споконвічного ворога. День Української Державності – це нагадування, що нашій державі насправді не 35 років. Наша державність має понад тисячолітню історію. Від Русі та козацтва до Української Народної Республіки і сучасної України – ми єдина зв’язка поколінь, які творили цю землю. Сьогодні ми не просто згадуємо історію, ми захищаємо її майбутнє.

Понад тисячоліття державотворення.

Українська державність не розпочалася у 1991 році. Її витоки сягають середньовічної Русі, яка була потужним європейським політичним та культурним центром. Відлік ведеться від перших форм державності, що були визнані на міжнародному рівні ще у Х столітті. Українська традиція державотворення має тисячолітню історію і бере свій початок від утворення Давньоруської держави у ІХ столітті. Саме у Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу- «руси», «русичі», «русини», нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб – тризуб, назва грошової одиниці – гривня, з 1187 року нам відомо використання слова «Україна». Не росія, а Україна є повноправним спадкоємцем державної і культурної традиції Русі. Герб (Тризуб), Прапор та Гімн України – це не новостворені символи, а історичні святині нашого народу, що гартувалися століттями боротьби за свободу.

Цивілізаційний вибір та європейська інтеграція.

Сьогодні також День Хрещення Київської Русі-України. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять князя Володимира Великого. Саме охрещення ним Русі у 988 році остаточно інтегрувало нашу державу у європейський культурнополітичний простір. Хрещення Русі київським князем Володимиром Великим стало найбільш епохальною подією у вітчизняній історії. Прийняття християнства знаменувало прийняття народом і державою не тільки найвищих етичних і моральних норм, а й обумовило докорінну зміну світогляду, розквіт освіти та культури, формування єдності народу, розробку першого кодексу законів, карбування власної монети. Окрасою і візитівкою столиці досі залишаються побудовані тоді шедеври архітектури світового рівня – Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, визначні пам’ятки в інших містах України. Отже, наш європейський курс – це не тренд останніх років чи десятиліть. Це вибір, зроблений ще у 988 році Володимиром Великим. Хрещення Русі інтегрувало нас у європейський культурний та політичний простір понад десять століть тому.

Ми повертаємося в європейську родину, де завжди був наш дім. Сьогоднішній рух України до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО – це логічне повернення до наших історичних і геополітичних витоків.

Зв’язок епох.

Українська державність – це безперервний ланцюг подій. Сучасна Україна є спадкоємицею державних традицій багатьох епох: Русі, Галицько-Волинського князівства, Української козацької держави (Війська Запорозького), Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Карпатської України.

З часу прийняття християнства Русь перестала сприйматися іншими християнськими державами як варварський простір та увійшла до сім’ї цивілізованих країн та спільної європейської цивілізації. Більше того, за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Русь стала однією з наймогутніших держав Європи з високим для того часу рівнем життя, освіти та культури. Давньоруська державна традиція знайшла своє продовження у Галицько-Волинському князівстві, у певних формах зберігалася у Великому князівстві Литовському, яке часто називали Литовська Русь. Надалі ідею відродження власної державності підхопило українське козацтво. Під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького вдалось створити Українську козацьку державу з власними кордонами, органами влади, адміністративно-державним устроєм, військом та зовнішньою політикою.

Хоча ця держава була розділена згодом між московією та Річчю Посполитою, але значні елементи державності українці змогли зберегти у вигляді козацьких автономій з другої половини XVII до другої половини XVIII століття. На початку ХІХ століть здавалося, що руйнування Запорозької Січі та знищення украінського козацтва як стану, закршачення селянства та суцшьна русифікація призведуть до цілковитого зникнення українського етносу. Але знову, як той чарівний птах Фенікс, український народ воскресав із попелу. А разом із ним воскресала й ідея власної державності.

Українське національне відродження ХІХ століття підготувало ґрунт для відродження Української держави у 1917-1921 роках. Коли ж Перші визвольні змагання завершилися невдачею, нація знову не склала рук. Розпочалися Другі визвольні змагання 1938-1950 років. Напередодні і в часи Другої світової війни Український народ неодноразово намагався відродити свій суверенітет. У цей період боротьби за свою суб’єктність українці зазнали величезних втрат, але в плани наддержав не входило існування незалежної Української держави. Проте боротьба і жертви не були даремними. На подвигах попередників виросли нові покоління борців за волю. Зрештою 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 90 відсотків голосів було віддано за підтримку Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою України 24 серпня 1991 року, який став точкою відліку сучасної державності. Зрозуміло, що мирний і поступальний розвиток молодої держави не сподобався російським імперцям. Коли всі політико-економічні спроби знищити новітню українську державність зазнали краху, рашисти з 2014 року вдалися до збройної агресії. Путінський режим заперечує не тільки існування України як суверенної держави, а й існування українців як окремого етносу. 24 лютого 2022 року розпочалися визвольні змагання за саме існування української нації.

Боротьба за суверенітет, вдячність захисникам та спільна відповідальність. Українська державність нині відстоюється на фронті та в тилу.

В умовах повномасштабної війни День Державності України – це день національної мобілізації, стійкості та єдності навколо захисту суверенітету. Головними гарантами збереження української державності є Сили оборони України, які стримують російського агресора. Сьогоднішнє свято є днем вшанування мужності сучасних Захисників і Захисниць, а також світлої пам’яті всіх поколінь борців за волю України, які віддали життя за її незалежність. Історія українського державотворення нероздільно пов’язана 1з розвитком українського війська та національними військовими традиціями. Захисники нашої державності є нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України та інші силові структури захищають суверенітет, незалежність та державність України і доводять, що українці – народ-родина, народ-військо, армія сміливих і незламних. Державність – це не лише інституції, це кожен громадянин, який своєю працею, службою, волонтерством та громадянською позицією рятує та зміцнює. Збереження суверенної, соборної та демократичної України є найвищим національним пріоритетом і обов’язком кожного українця перед майбутніми поколіннями. Державність – це усі ми. Кожен громадянин є частиною держави, а її збереження сьогодні є головним національним завданням.

Сучасний вимір свята.

Перенесення дати свята (у зв’язку з переходом Православної церкви України та УГКЦ на новоюліанський календар) є важливим елементом деколонізації національної пам’яті та остаточного розриву з російськими імперськими історичними міфами. (У 2023 році День Державності України відзначався 28 липня, але вже з 2024 року-15 липня). Досвід минулих століть показав, що власна держава – це єдиний спосіб забезпечення фізичного існування і запорука стабільного розвитку та єдності нації. Очевидно, що впродовж усього свого історичного шляху український народ завжди виявляв бажання і чин здобути власну Українську Самостійну Соборну Державу. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, День Державності України набуває особливого значення. Маємо чітко усвідомлювати: ворог воює не просто за території, а проти нашої ідентичності, йому потрібне повне знищення України як держави. Проте державність, яка витримала понад десять століть випробувань, неможливо знищити. Вона живе в кожному українцеві, який тримає зброю, волонтерить чи просто чесно працює на своєму МІСЦІ У нашій Конституції не просто так сказано: «Верховна Рада України від імені Українського народу … виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення … усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, приймає цю Конституцію – Основний Закон України». Отже, сучасна Україна живе не з дозволу супердержав чи міждержавних альянсів, а з поєднання ласки Божої з волею української нації.

Методичні рекомендації щодо виявлення осередків сарани азіатської перелітної

Розпочато реалізацію проєкту «Національна платформа самоосвіти»

для підтримки людей з досвідом війни

У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» розпочато реалізацію проєкту «Національна платформа самоосвіти», який впроваджується за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну». Ініціатива фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Проєкт поєднує сучасні освітні рішення та практичні інструменти, спрямовані на розвиток професійних компетентностей фахівців. Новий етап реалізації має на меті посилити спроможність працівників центрів зайнятості ефективно взаємодіяти з людьми, які мають досвід війни, зокрема ветеранами, ветеранками, членами їхніх сімей та іншими особами, які звертаються за послугами у сфері зайнятості.

У межах проєкту заплановано проведення одноденних регіональних офлайн-тренінгів для працівників центрів зайнятості, які здійснюють первинне консультування, взаємодію та супровід клієнтів. Під час навчання учасники вдосконалюватимуть практичні навички комунікації, опановуватимуть сучасні підходи до роботи з людьми з досвідом війни та підвищуватимуть якість надання послуг.

Ще одним важливим напрямом стане проведення дослідження щодо потреб і викликів у сфері зайнятості людей з досвідом війни. Планується опитування працівників центрів зайнятості, ветеранів, ветеранок і членів їхніх сімей щодо досвіду отримання послуг, наявних бар’єрів, запитів та потреб. Отримані результати стануть підґрунтям для вдосконалення державних сервісів у сфері зайнятості та формування більш доступної й ефективної системи підтримки.

Організаційний супровід проєкту на регіональному рівні здійснюватимуть регіональні координатори Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» через Координаційний центр. Вони координуватимуть взаємодію з центрами зайнятості, інформуватимуть учасників та сприятимуть проведенню дослідження. Контактна особа від Координаційного центру – Богуслава Боровець, тел. +380 68 938 17 26.

В умовах повномасштабної війни питання підтримки ветеранів, ветеранок, членів їхніх сімей та інших людей з досвідом війни набуває особливого значення. Підвищення професійної компетентності працівників центрів зайнятості сприятиме створенню більш безбар’єрного та чутливого середовища під час надання послуг, допоможе краще враховувати індивідуальні потреби громадян і підтримувати їх на шляху до працевлаштування та професійної реалізації.

«Національна платформа самоосвіти» також надає можливість пройти безоплатні онлайн-курси з питань психічного здоров’я, психологічної підтримки, травмоінформованого підходу, ефективної комунікації та інших актуальних напрямів. Після успішного проходження навчання учасники отримують сертифікати.

Детальніше про проєкт та можливості освітньої платформи можна дізнатися за посиланням: https://howareu.com/mainpage_course.

В Україні запроваджено новий механізм гуманітарної грошової допомоги за пріоритетами (ГДП)

Пологівська районна військова адміністрація інформує, що гуманітарною спільнотою під координацією Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA) запроваджено новий механізм надання гуманітарної грошової допомоги – грошову допомогу за пріоритетами (ГДП).

Новий підхід замінює багатоцільову грошову допомогу (БЦГД) та передбачає надання фінансової підтримки залежно від конкретної життєвої ситуації, в якій опинилася людина або домогосподарство внаслідок війни. Такий механізм дозволяє надавати допомогу більш адресно та відповідно до потреб постраждалих.

Грошова допомога за пріоритетами надається у вигляді безумовних грошових виплат, тобто отримувачі можуть самостійно використовувати кошти відповідно до своїх найнагальніших потреб: на придбання продуктів харчування, ліків, оплату житла, комунальних послуг, транспортних витрат, одягу та інших першочергових потреб.

Допомога реалізується у регіонах, що найбільше постраждали внаслідок війни, зокрема у Запорізькій, Харківській, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Сумській, Миколаївській та Одеській областях.

Які види грошової допомоги передбачені?

Допомога жителям прифронтових територій

Надається найбільш соціально та економічно вразливим категоріям населення, які проживають поблизу лінії фронту та щоденно зазнають впливу бойових дій.

Мета допомоги: покриття базових потреб (продукти харчування, ліки, комунальні послуги, транспорт, одяг тощо), зменшення фінансового навантаження та підтримка домогосподарств.

Розмір допомоги: 10 800 грн на одну особу.

Тривалість: одноразова виплата, розрахована на шість місяців.

Допомога евакуйованим особам

Призначена особам, які були евакуйовані через загрозу життю або активні бойові дії та протягом 45 днів після евакуації зареєструвалися у транзитному центрі.

Мета допомоги: допомогти покрити базові витрати у перші місяці після евакуації та адаптуватися на новому місці.

Розмір допомоги: 12 300 грн на одну особу.

Тривалість: одноразова виплата, розрахована на три місяці.

Допомога особам, які постраждали від обстрілів

Надається особам, житло яких було зруйноване або пошкоджене внаслідок обстрілів і стало непридатним для проживання, а також сім’ям, у складі яких є загиблі або поранені внаслідок обстрілів.

Мета допомоги: оперативно допомогти покрити найнагальніші потреби після надзвичайної події.

Розмір допомоги: 12 300 грн на одну особу.

Тривалість: одноразова виплата, розрахована на три місяці.

Допомога внутрішньо переміщеним особам

Надається внутрішньо переміщеним особам, які понад шість місяців проживають поза місцем свого постійного проживання, перебувають далеко від районів бойових дій та не можуть отримувати державні виплати через відсутність документів, обмежений доступ до відповідних установ або інші об’єктивні причини.

Мета допомоги: підтримка повсякденного життя та покриття базових потреб.

Розмір допомоги:

2 000 грн — для дорослої особи;
3 000 грн — для дитини;

– 3 000 грн — для особи з інвалідністю.

Тривалість: від трьох до дев’яти місяців залежно від індивідуальних обставин сім’ї.

ВАЖЛИВО! Гуманітарна грошова допомога надається виключно безкоштовно. Якщо будь-хто пропонує допомогти з реєстрацією або пришвидшити отримання виплати за грошову винагороду – це шахрайство.

Де отримати додаткову інформацію?

Ознайомитися з детальними роз’ясненнями, інформаційними матеріалами та відповідями на поширені запитання можна за посиланнями:

🔹 Грошова допомога за пріоритетами (ГДП). Найпоширеніші питання та відповід (FAQ): https://lnk.ua/l1A109viY

🔹 Інформаційний сервіс «Грошова допомога за пріоритетами»:
https://lnk.ua/C7bzBcMmI

Актуальний статус програм та критерії відбору можна перевірити через Український гуманітарний інформаційний центр:

📲 Telegram-бот: https://t.me/HumanitarianInfoUA_bot

📲 Viber-бот: https://www.viber.com/humanitarianinfoua

Грошова допомога за пріоритетами покликана забезпечити адресну підтримку людям, які найбільше постраждали внаслідок війни, та надати їм можливість самостійно визначати свої першочергові потреби відповідно до власної життєвої ситуації.

Створюється цифрова платформа «Додому» для підтримки українців за кордоном

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України працює над створенням цифрової платформи «Додому», яка стане інформаційно-навігаційним сервісом для громадян України, які перебувають за кордоном або розглядають можливість добровільного повернення на Батьківщину.

Платформа покликана допомогти українцям отримати актуальну та перевірену інформацію про підготовку до повернення, доступні державні сервіси, можливості працевлаштування, навчання, соціальної підтримки, а також сформувати персональний план повернення та подальшої реінтеграції.

На платформі буде зібрано інформацію про:

– державні сервіси та програми підтримки;

– можливості територіальних громад;

– працевлаштування та професійне навчання;

– соціальні, освітні, правові та гуманітарні послуги;

– Центри єдності та організації, що входять до Мережі єдності й надають підтримку українцям за кордоном.

Створення платформи здійснюється громадською організацією «Технології прогресу» в межах проєкту міжнародної технічної допомоги «Центри міграції та розвитку (ZME), Національний компонент – Україна “YOUA – Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України”», який реалізується компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ).

Першу версію платформи планується презентувати під час Ukraine Recovery Conference 2026 у місті Гданськ. Після презентації платформу буде поширено серед українців, які перебувають за кордоном, територіальних громад, міжнародних організацій, донорських установ та інших заінтересованих сторін.

Запрошуємо долучитися до наповнення платформи

Для формування актуального інформаційного наповнення Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України запрошує організації, установи, громадські об’єднання, осередки та інші суб’єкти, діяльність яких спрямована на підтримку громадян України за кордоном, подати інформацію про свою діяльність для розміщення на платформі.

Йдеться, зокрема, про організації, що надають освітні, культурні, соціальні, правові, гуманітарні, інформаційно-консультаційні та інші послуги українцям за кордоном і пройшли відповідні процедури верифікації, акредитації чи інші механізми підтвердження своєї діяльності.

Для подання інформації необхідно заповнити анкету за посиланням:

https://forms.gle/Qicjn9ftR5pcAe269

У разі виникнення технічних питань можна звернутися до проєктної менеджерки ГО «Технології прогресу» Анни Семаєвої за телефоном: +38 (067) 530-90-27.

Графік проведення прямих “Гарячих” телефонних ліній

Уряд удосконалив механізми державної підтримки внутрішньо переміщених осіб та функціонування місць тимчасового проживання

4 червня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 715 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 333 і від 27 травня 2025 р. № 616» та № 728 «Про внесення змін до Порядку функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб».

Прийняті рішення спрямовані на вдосконалення механізмів державної підтримки внутрішньо переміщених осіб, підвищення прозорості процедур призначення компенсацій та покращення організації роботи місць тимчасового проживання.

Що змінилося постановою № 715

Постановою внесено зміни до Порядку надання закладам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності та фізичним особам – підприємцям компенсації за спожиті житлово-комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива під час безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Основними нововведеннями є:

– врегулювання порядку надання компенсації витрат на спожиті житлово-комунальні послуги під час безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, а також тимчасової компенсації у випадках, коли особи втратили документи, необхідні для її призначення;

– продовження строку надання тимчасової компенсації для внутрішньо переміщених осіб, які втратили документи, з двох до трьох місяців;

– підвищення прозорості та зрозумілості процедури призначення компенсацій за розміщення та тимчасової компенсації шляхом запровадження обов’язкового відображення в електронному кабінеті Пенсійного фонду України детальної інформації, а саме:

– переліку внутрішньо переміщених осіб, щодо яких призначено виплату компенсації за розміщення, тимчасової компенсації;

– переліку внутрішньо переміщених осіб, яким відмовлено у призначенні компенсації, із зазначенням причин відмови;

– детального розрахунку розміру компенсації за розміщення, тимчасової компенсаціїї;

– інформації про нараховані та виплачені суми компенсації за розміщення та тимчасової компенсації за календарними місяцями та періодами нарахування.

Що передбачає постанова № 728

Постановою внесено зміни до Порядку функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, документом передбачено:

запровадження обов’язкового моніторингу приміщень перед включенням їх до переліку місць тимчасового проживання;

уточнення порядку укладення та продовження, а також процедури розірвання договорів користування приміщеннями місць тимчасового проживання;

збільшення строку тимчасового проживання для осіб, які не мають документів, що посвідчують особу;

запровадження положень щодо сприяння зайнятості непрацюючих осіб працездатного віку;

оновлення форми чек-листа моніторингу стану та облаштування місць тимчасового проживання.

Прийняті зміни сприятимуть підвищенню ефективності державної підтримки внутрішньо переміщених осіб, забезпеченню більш прозорого механізму надання компенсацій та вдосконаленню роботи місць тимчасового проживання.

Виставка архівних документів до Дня Конституції України

28 червня 2026 року виповниться 30 років з дня прийняття Конституції України, основного Закону Держави, який закріплює права, свободи та обов’язки громадян України, її суспільно-політичний і державний устрій.

Пропонуємо ознайомитися з частиною виставкового проєкту, підготовленого Державною архівною службою України та державними архівами, який включає документи Національного архівного фонду України, що містять інформацію про конституційні ідеї та концепції відомих науковців та політичних діячів України, висвітлюють основні періоди формування вітчизняного конституціоналізму, дають можливість краще зрозуміти закономірності та особливості цього процесу в Україні, починаючи від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, оригінал якої зберігається у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і є унікальним документом.

Всю виставку документів можливо переглянути на сайті Державної архівної служби України за посиланням:

Конституція України: хронологія та архівна хроніка