Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, яка являє собою особливий культурний інститут.
Культура державної служби — це рівень державницького розвитку системи управління, в якому професіоналізм, компетентність, моральні принципи державних службовців мають втілювати цей рівень, створювати умови для найефективнішого її впливу на реальне життя громадян.
Для України ця проблема набуває особливого значення, оскільки в країні створюється нова соціальна система, що має забезпечити вихід її громадян на шлях розвитку.
Державні службовці, є особливою соціально-професійною групою, яка відповідає за управління в державі, втілює в життя регламентуючі норми для зміцнення порядку в суспільстві. До цієї групи належать представники різних професій з властивими їм професійними навичками, менталітетом та культурою.
Культура державної служби несе особливе навантаження у тих елементах державної управлінської системи, які мають законно забезпечену можливість вирішального впливу на життєдіяльність суспільства.
Культура фахівця розвивається через практичний досвід, але інтелектуальні засоби професіоналізму формуються освітою, головна мета якої досягнення професійної майстерності. Це поняття включає: по-перше широкий інформаційний кругозір з обраної спеціальності; по-друге, аналітичний склад мислення; по-третє, знання загальних законів.
Складність та глибина завдань державної служби передбачають комплексний підхід до вивчення проблеми культури праці державних службовців, який потребує проведення філософського, соціального, економічного аналізу та включає політичний, правовий, морально-етичний, естетичний.
Загальне зростання інформаційності в суспільстві вимагає постійного підняття культурного рівня спілкування державних службовців.
Культура кожного державного службовця визначається об’єктивними умовами виховання та суб’єктивними мотиваціями, адаптацією до вимог відповідної державної інституції. На культуру державних службовців впливають соціальні ідеї та ціннісні орієнтації, висока професійна кваліфікація, високий рівень політичної культури, глибокі знання теорії політики, управління, конфліктолотїї, теорії прийняття рішень, соціального прогнозування, знання техніки сучасного державного адміністрування та теорії державного у правління.