Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про державну службу» (далі — Закон) та пункту 1 розділу І Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом НАДС від 03 березня 2016 року № 50 (далі — Типові правила), правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу визначаються:
— початок та кінець робочого часу державного службовця;
— перерви, що надаються для відпочинку та прийняття їжі;
— умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу;
— порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань;
— загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки;
— загальні правила етичної поведінки в державному органі;
— порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі;
— порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем;
— інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим актам законодавства.
Відповідно до частини другої та третьої статті 47 Закону та підпункту 3, 4 розділу І Типових правил, правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються загальними зборами (конференцією) державних службовців державного органу за поданням керівника державної служби і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) на основі типових правил.
Правила внутрішнього службового розпорядку державного органу доводяться до відома всіх державних службовців, які працюють у цьому органі, під підпис.
Режим роботи державного органу встановлюється з урахуванням загальноприйнятого режиму роботи підприємств, установ і організацій у певній місцевості.
Водночас відповідно до частин першої, другої та шостої статті 56 Закону тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.
Для державних службовців установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.
У зв’язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи у відповідному органі державної влади (його структурному підрозділі), може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.
Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю робочим часом вважається встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого працівники за правилами внутрішнього трудового розпорядку й умовами трудового договору повинні виконувати свої трудові обов’язки.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.