
Нині Кінські Роздори – одне із найбільших населених пунктів району, центр сільської ради. Чудове, мальовниче село, історія якого є найдавнішою з усіх сіл нашого району. Засноване, як слобода у 1771 році відставними солдатами, каторжниками, майстровими людьми, задіяними на будівництві Кирилівської фортеці. Ось що говорять літописи: «Для расселения оставленных солдат и их семейств и для жительства солдатских жен и детей кирилловского гарнизона в 10 км северо-восточнее крепости за счет казны было образовано военное поселение Конское, названное потом солдатской слободой Конские Раздоры».
З тих далеких часів збереглося в селі багато історичних споруд, що були побудовані першими поселенцями. Серед них: будівля колишнього кредитного банку, колишні солдатські казарма та їдальня, торгівельні ряди, земські школи. Звичайно ж, архітектурною окрасою села є Храм в ім’я Преображення Господня. Його сяючі верхівки можна побачити із будь-якої частини села, варто лише піднятися на невеликий пагорб. На території Кінськороздорівської сільської ради знаходиться і близько 100 курганів, курганних могильників та навіть поселення і місцезнаходження епохи бронзи та палеоліту.
Славляться Роздори і відомими земляками, серед яких: Герой Радянського Союзу Мережко Л.С., колишній депутат Верховної Ради України Єрмак А.В., художник-карикатурист Лазунько В. А., заслужений журналіст України Біла Л. В.
А іще багате це село на легенди та перекази, згідно яких і відомий золотий кінь затонув на території Роздор, і саме через це село мала б пролягати залізниця, і найгарніші в окрузі дівчата теж були тільки в Кінських Роздорах.
Офіційною датою заснування села є 1771 рік. Але знайшлися нові факти, які стверджують, що село може виявитися іще старішим. Та над цією таємницею потрібно попрацювати науковцям. Тож, процвітай і розвивайся, прекрасне село, з неповторною назвою Кінські Роздори, зберігаючи і надалі свої пам’ятки та таємниці.