:
«Слобода Конскіе Раздоры, при р. Конкъ многолюдная и с населением зажиточнымъ. …Ръка Конка беретъ свое начало въ 5-ти или 6-ти верстахъ выше Конскихъ раздоръ; при слободъ Конка раздралась, разделилась, течетъ двумя отдъльными рукавами, а ниже слободы опять сливается въ одно теченіе». Так описав свої враження від слободи Кінські Роздори Феодосій Макаревський у книзі «Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи церкви и приходы прошедшаго ХVІІІ столътія».

Нині Кінські Роздори – один із найбільших населених пунктів району, центр сільської ради. Засновані, як слобода, у 1771 році відставними солдатами, каторжниками, майстровими людьми, задіяними на будівництві Кирилівської фортеці Дніпровської лінії укріплень. Ось про що говорять літописи: «Для расселения оставленных солдат и их семейств и для жительства солдатских жен и детей кирилловского гарнизона в 10 верстах северо-восточнее крепости за счет казны было образовано военное поселение Конское, названное потом солдатской слободой Конские Раздоры».
Кількість населення Кінських Роздор становила: у 1782 р. – 424 особи, 1863р.– 3204 особи, 1911 р. – 9117 осіб. Площа села на початок ХХ століття – 1047 десятин. З другої половини ХІХ століття і до 1923 року – Кінські Роздори – волосний центр, в якому тричі на рік проводилися ярмарки, що по грошовому обігу займали друге місце в Олександрівському повіті. 
На початку ХХ століття підприємці Шимер і Гут у Роздорах побудували цегляний паровий млин. У 1902 році Тихон Анісімов відкрив слюсарну майстерню, згодом майстерню по виготовленню валів для парових млинів. Довгий час це була єдина така майстерня в Олександрівському повіті. У 1905-1907 роках він же побудував невеликий завод з виготовлення букарів та сівалок та паровий млин, що працював аж до 1930 року. 

Кінські Роздори відомі в районі не тільки як найстаріше село, а ще й як місце, де зосереджено значну кількість пам’яток історії, культури та археології. Серед них і будівля колишнього кредитного банку, солдатські казарма та їдальня, торгівельні ряди, земська школа. Архітектурною окрасою села є храм на ім’я Переображення Господня. Його сяючі верхів’я можна побачити із будь-якої частини села, варто лише піднятися на невеликий пагорб. 
Територію села вважають особливим місцем. В минулому тут діяли два великих храми, нині будується чоловічий монастир, існує екопоселення. Є у селі і так звані «блудні місця». На території Кінсько-Роздорівської сільської ради знаходиться близько 100 курганів, курганних могильників та, навіть, поселення і місцезнаходження епохи бронзи та палеоліту. 

Славляться Роздори і відомими земляками, серед яких: Герой Радянського Союзу Мережко Л.С., колишній депутат Верховної Ради України двох скликань Єрмак А.В., художник-карикатурист Лазунько В.А., Заслужений журналіст України Біла Л.В.